— Зараз ще небагато народу. А от якщо сюди підійти 29, 30 і 31 січня, то просто нема де яблуку впасти. Натовп іде хвилями, усе змітає. Нема-нема, а потім із електричок виходять до вокзалу, а звідти навпаки — до електричок або метро, — каже продавець новорічних шапок біля метро Вокзальна поряд із Центральним залізничним вокзалом Києва. Називатися не хоче.
Під вечір, 27 грудня, на вокзалі спокійно. На посадочних платформах із 50 людей чекають поїзд Київ —Харків. У залі очікувань усі сидіння зайняті. Дехто спить на сумках або навприсядки. Біля кас стоять лише по дві-три людини. Запитую в касирки з густо налакованим волоссям, чи зможу доїхати до Львова в найближчі п'ять днів.
— Є лише 30 грудня вранці СВ 538 гривень, — каже.
Поруч стоїть 43-річна Юлія. Розповідає, що їде до Донецька.
— По восточному направлению тоже ничего нету, только СВ за 745 гривен. А мне надо ехать.
Урешті каже касирці, яка сидить у віконці із табличкою "технічна перерва", що бере СВ. Юлію проводять до іншої каси й відпускають квиток поза чергою. Дві людини, які стояли перед віконцем, мовчать.
— Зараз тут не інтересно. Ви б краще прийшли сюди після десятої і побачили, що твориться, — каже продавщиця газет на Південному залізничному вокзалі. Просить не писати її ім'я. — Тут таке воніще, що пройти не можна. Заробітчани, бомжі. І як у таких умовах сидіть сім'ї із дітьми, коли, наприклад, у них поїзд у час ночі або в два. Народ жаліється, що нема білетів. То жєлєзнодорожніки що, хоч по вагону-два не могли добавити? Касіршам вигідніше білєтчикам продати дорожче, ніж людей дочекатися. А ті наживаються на бідних студентах, які не знають, коли в них сесія закінчиться. Пару днів тому Тіна Кароль кудись їхала в три часа ночі. Чоловік проводжав із дитиною. Стояла біля нас, читала статтю про себе. Така гарна дівчина. У житті ще красивіша, ніж на сцені.
— Уже нема таких толп, як колись були, роки три назад. Зараз не поїздами їздять, а літаками більше літають, — долучається продавщиця 47-річна Анна, яка продає новорічні сувеніри.
На Південному вокзалі біля чотирьох кас із повернення квитків стоять близько 25 осіб до кожної. Біля них компанія чорношкірих. Спілкуються французькою.
— Я купила квитка на 30 грудня до Львова. Хотіла зі своїм хлопцем відсвяткувати Новий рік. Планувала зробити сюрприз. А він мене випередив: купив путівку на 2 січня до Єгипту. Тепер от здаю квитки, — говорить 26-річна Ілона Пашлюк.
3 
1
Коментарі