Якими заходами на державному рівні можна підтримати українське книговидання? — запитала "ГПУ" в експертів.
Павло Мовчан, 70 років, член парламентського комітету з питань культури і духовності:
— Треба нівелювати п"ять видів податків. Бо українська книга в нерівних умовах із російською. За Єльцина в Росії запровадили на 10 років пільги на папір, витратні матеріали, поліграфічні послуги тощо. Це забезпечило відродження російського книговидання.
Необхідно, щоб російську книжку трактували як імпорт. Але це неможливо, бо багато видавництв продукують її в нас. До того ж вона має необмежений ринок — увесь СНД.
Я кілька разів подавав законопроекти, щось було враховано, але цілісного підходу до підтримки книговидання нема. У Верховній Раді сидить потужне лобі, яке збирає "капусту" на книжковому ринку. Під виглядом брошур фурами завозять дорогу російську літературу.
Віталій Капранов, 42 роки, видавець:
— Наші видавництва звільнені від низки податків, але конкуренти з-за кордону теж де-факто їх не платять, бо завозять "сіру" літературу (не обкладену митом і податками. — "ГПУ"). Але ж можемо самі видавати книжки. Для цього в нас є потужні видавництва, талановиті автори, дедалі більшає книгарень.
В Україну слід завозити не книжки, а тексти і права на їх видання. Ми ж не ввозимо твори Пауло Коельйо з Бразилії чи історії про Гаррі Поттера з Англії. Перекладаємо і друкуємо їх тут. Так само не варто завозити романи Дар"ї Донцової. Такі правила цивілізованого книжкового бізнесу. На це й повинна бути спрямована законодавча база.












Коментарі