Щороку на чергові роковини Голодомору ми дедалі більше довідуємося про масштаби цієї катастрофи, вкотре німіємо перед безжальністю катів і безборонністю жертв, знову задумуємося у марних спробах зрозуміти — навіщо? За що? Ми щоразу запалюємо свічки на знак пам'яті про невинно загиблих і змовкаємо на хвилину — разом з усією Україною.
Кожні роковини Голодомору ми вшановуємо по-іншому. Ще років із 10 тому говорили про нього як про один великий жах. Згодом почали проступати конкретні "мазки" цієї апокаліптичної картини: що призвело до Голодомору, конкретні села, конкретні виконавці, доброчинці. Спливали імена, обличчя, історії жертв… Тих, хто загинув, і тих, хто вижив. Звикаємо до того, що серед нас живуть нащадки жертв і нащадки катів. Кожен по-своєму відкриває для себе історію Голодомору і проживає її. Це ж чекає і наступні покоління українців. Розкажімо ж їм, нашим нащадкам, про наші бачення і розуміння тих подій, наші переживання зараз, 80 років по тому.
Через 20 років, 2033-го, мине століття від часу найбільшого штучного голоду в історії. Через 20 років і ми, і наші сьогоднішні переживання стануть історією. Залишмо листа для наших нащадків. Про те, як пережили Голодомор у вашому селі чи місті, хто загинув, хто рятував людей від голодної смерті, а хто до неї доводив. Хто і як відновлював пам'ять у вашій громаді, писав у вас першу історію великого Голоду. Сотні й тисячі таких послань складуть черговий том Національної книги пам'яті. Про пережите, про жертв і катів. Хай це буде нагадування, що буває, коли нехтують найвищою цінністю — життям людини. У цьому й полягає суть проекту "Послання нащадкам".
Тексти листів від вас, громади вашого села, селища, містечка надсилайте на адресу Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору — геноциду 1932–1933 років в Україні: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9 або на електронну адресу 32–[email protected]. Ваше послання буде опубліковане на сайті holodomor33.org.ua та у засобах масової інформації. Пізніше ці послання сформують спеціальний том Національної книги пам'яті.
Коментарі
55