— Не вірив у примар, доки на власні очі не побачив голубу кульку, яка рухалася в коридорі Бережанського замку, — каже столичний археолог 62-річний Олексій Миколайчук. — Останні 10 років цікавлюся замками та маєтками, по яких ходять привиди.
У Бережанському замку на Тернопільщині Олексій уперше побував 2001 року. Із друзями попросився в охоронця переночувати на території.
— Алкоголю з собою не брали, бо знали, що діла тоді не буде. О другій ночі щось застукало в шибку. Думав, то друг Юрко бавиться, але він у цей час був у сусідній кімнаті. Я вийшов на коридор його гукнути, а за метри три схожа на хмару куля пересувається. Я очі протер, крикнув: "Юра, сюди". Куля завернула за угол і розчинилася в повітрі. При свічці досиділи до світанку. Очей тої ночі я не зімкнув. Люди в Бережанах розказували, що привида часто бачать біля усипальниці родини Сенявських, які звели і доглядали замок.
Каже, найбільше примар водяться в замках Львівщини.
— Мій знайомий бачив мару в монастирі капуцинів біля Олеського замку. За однією із версій, це дух чеського монаха Яна Каспера, який стрибнув у глибоку криницю, бо був душевнохворим. Час від часу охоронців монастиря серед ночі будить пронизливий плач.
У Підгорецькому замку бачили жінку-примару в білому. Кажуть, то дух Марії, дружини колишнього власника маєтку Вацлава. Він запідозрив молоду дружину у зраді й убив її.
У Золочівському замку водиться Чорний принц. Працівники музею не знають, звідки містична примара з'явилася в палаці. Екскурсоводи часто чують тупіт і стогін. У часи НКВД, упродовж 1939–1941 років, у замку закатували десятки тисяч осіб. Мабуть, їхні душі не можуть знайти спокою.
Коментарі