— С утра в сети было 190 вольт. С таким напряжением можно разве что лампочку включать, и то не всегда, — каже Сергій Добренко, інженер із Луганська.
У ніч на 25 квітня Національна енергетична компанія "Укренерго" припинила постачати електрику на окуповану територію Луганщини.
— Рішення приймалося важко. Багато споживачів на підконтрольній території отримували електрику з неконтрольованої, — каже керівник Національної енергетичної компанії 47-річний Всеволод Ковальчук.
Заборгованість Луганського енергетичного об'єднання перед держпідприємством "Енергоринок" — 5,2 млрд грн. Цю суму умовно розподілено порівну між контрольованою та неконтрольованою територіями. Найбільше відключення мало торкнутися Луганська.
— В Луганске исчезали свет и мобильная связь. Но недолго, на 20 минут, — каже жителька міста 45-річна Ольга Мілейко. — Електрику подають із Росії. Про це багато розмов у транспорті. Вранці зупинка була обклеєна оголошеннями "Украина в очередной раз нас кинула, а Россия поддержала".
— Люди обурюються, — продовжує Ольга Мілейко. — Думають, за три роки окупації їх змусять заплатити за світло ще й українській компанії. Але більшість платить нормально. Кіловат коштує 0,73 рубля або 34 копійки при споживанні до 100 кіловатів. До 600–60 копійок. Це дешевше, ніж на неокупованій території. Платіжки приходять справно, і сепаратисти їх вимагали сплачувати. Вночі зник зв'язок МТС. Не було до сьомої ранку.
— Перебої з напругою гроблять техніку. Особливо чутливі індукційні плити. За рік три спалили, — каже Сергій Добренко. — Ремонтних майстерень у місті нема. Лагодять техніку на дому люди, які щось уміють. І то — як не треба купувати деталей. Їх чекаємо місяцями. В мене в ремонті у знайомого холодильник, телевізор, три плити. Кажуть, що електрику пустили із Зуївської ТЕЦ на Донеччині. Але її потужностей не вистачає. Скаржився на гарячу лінію в енергетичну компанію. Сказали тішитися, що взагалі зі світлом. Збираємо колективну скаргу, але не думаю, що поможе.
У місті з'явилися заклики зменшити навантаження на мережі в години пік.
— Ребенка в школе учили, что нельзя включать электрочайник. Лучше поставить чайник на газ. Это спасет жизнь детям в больнице. Если вскипятить чай, отберем электроэнергию у них, — розповідає бухгалтер 29-річна Ірина Третякова. — Начальник просив не прати машинками вдень. На роботі кажуть, що зроблять знижки на тризонні лічильники. Облікують енергію у час пік за звичайним тарифом, а вночі — за зниженими. Поки що це чутки, але вже бачила рекламу, що на них даватимуть кредити.
— Самая обсуждаемая проблема — выплата за электрику. Мы думали, чиновники утрясли этот вариант. По телевизору сказали, что придется платить. Каждая вторая семья переживает, что украинская сторона будет требовать деньги, — каже 63-річний Сергій Мосієнко.
"Рішення приймали під тиском блокадників"
— Відключення електрики — це відрізання окупованого Донбасу, — каже заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій 53-річний Георгій Тука. — Оцінюю його так само негативно, як і блокаду.
Електрику на окуповані території подають наявними гілками. Потужностей вистачає для потреб мешканців. Для підприємств — ні. Але вони зараз стоять, тому про катастрофу не йдеться. Відтепер борги накопичуватимуться не в України, а в Росії.
Ситуація непроста. Єдиний аргумент, який сприймають міжнародні партнери — величезні борги. Спершу Червоний Хрест пробував гасити їх. Але коли побачили обсяги — відмовилися. Дискусії тривають. Якби відключили постачання питної води, ми б миттєво були винні. За електрику серйозних наслідків не буде.
— ЛНР відключили не лише через економічні, а й політичні чинники, — каже правозахисник 45-річний Дмитро Снєгирьов. — Попри "націоналізацію" українських підприємств, ми продовжували постачати для них електрику. Щомісяця — приблизно на 300 мільйонів гривень. Крім неї — ще газ і воду. Те, що 25 квітня Укренерго повністю припинило постачання, — заслуга громадськості. Рішення приймали під тиском блокадників, а не виходячи з раціональних міркувань.
ДНР не відключать електропостачання, аби не зривати роботу Щастинської ТЕС, що належить олігарху Ринату Ахметову. Після економічної блокади вона стала основним споживачем антрациту з окупованих територій. Луганськобленерго володіє російський олігарх 51-річний Костянтин Григоришин.
3 
1
Коментарі
1