Туристи масово відмовляються від поїздок до Туреччини. Там тривають антиурядові демонстрації, у яких беруть участь сотні тисяч людей. Понад 40% бронювань у готелях столиці Стамбула скасували або перенесли на пізніше, повідомляють у місцевій Асоціації готельєрів.
Міністерство закордонних справ рекомендує українцям утриматися від поїздок до турецьких міст Стамбул, Анкара, Ізмір, Ескішехір, Мугла, Конья, Ялова, Анталія, Болу.
У київському аеропорту "Бориспіль", у залі D у п'ятницю о 10.05 триває реєстрація на рейс Київ — Стамбул. Черги немає. За годину до реєстраційної стійки підходять троє українців та один турок.
У 20-річних на вигляд дівчат та хлопця питаю, чи не бояться їхати в "гарячу точку".
— Мы нечего не боимся, — відповідає на ходу турист, перескакуючи через чорні загороджувальні стрічки. Простягає квитки і проходить до зали очікування. Дівчата волочать дві валізи.
Через півгодини у залі F оголошують посадку чартерного літака з Анталії. Виходять близько 30 пасажирів. Усі засмаглі. Є пари з дітьми. Дехто несе немовлят.
31-річний Юрій Мігуля із Запоріжжя везе валізу та велику ручну сумку. Шість днів із дружиною 30-річною Альоною відпочивали у п'ятизірковому готелі "Роял Холідей Пелес" в Анталії.
— Дітей оставили дома з батьками, захотіли відпочити удвох. Коли їхали, заворушки ще не почалися. Дізналися про них по телевізору, в готелі показував "5 канал". Виявляється, тут революція. Хоч у самій Анталії нічого такого не було. У місті повно туристів, ніяких мітингів, — каже Юрій.
— У продавців питали про революцію. У їхньому місті заворшень нема. Казали, для них туристи — понад усе, тому можемо не боятися. Ми й не переживали, — додає Альона. Одягнена в легку оранжеву кофту з шифону, в тон до оправи окулярів. Кілька разів перепитує, бо недочуває через перепади тиску під час посадки.
За ними прямує киянка 34-річна Ольга Талькова. Позаду — її чоловік Сергій везе багаж, доньки 7-річна Марія й Ганна, 10 років, біжать поруч. Родина повертається з відпочинку в Авсалларі.
— Там усе мирно. Містом ходили, в Аланію їздили. Якби новин не дивилися, то й не знали би про демонстрації. На ранок бачили, як кафе та деякі магазини біля готелю вивішували національні прапори на знак солідарності з мітингувальниками. Увечері їх знімали. То все чепуха. Пам'ятаєте, всіх лякали революцією в Єгипті, але туристи в курортних містечках її не відчували, — розповідає Ольга.
Об 11.30 прибуває літак зі Стамбула. Пасажирів випускають разом із прибулими з грецьких Салонік. Шестеро туркень сідають на лави перед аеропортом, чекають на таксі.
Неподалік стоїть чорнява жінка.
— Та яка там революція. Якби мені хтось подарив квиток назад — із задоволенням вернулася б, — говорить Тетяна Василівна, 58 років. Працює інспектором в органі сертифікації. Кілька разів на рік їздить до Стамбула у відрядження. Цього разу була п'ять днів, зупинялася у міському готелі.
— Стамбул стоїть на двох материках — Азійському і Європейському. Я об'їздила всю європейську частину. Місто чисте, багато туристів, люди всміхаються. Подруга моя живе в тому районі, де бастують. Розповідала, повстанці спати не дають, щоночі стукають у барабани. А біля мого готелю було спокойно. Дочка дзвонить: "Мама, вертайся! У Турції революція". Я її успокоїла: "Це культурна, європейська страна". Колеги розказували, шо то студенти бастують. Мирно, як і в нас. У Стамбул смєло можна їхать. Ще не факт, шо на повстання попадете. Місто велике, 24 мільйони жителів, — Тетяна Василівна кладе сумку в багажник таксі. Їде за 150 грн до метро Харківська.
1 
1
Коментарі