— Якщо за Зеленським справді стоїть Росія, я на п'ять років виїду з країни. Мені це ще в Севастополі набридло, — каже знайомий. Зустрічаю його 14 квітня на "Олімпійському" перед запланованими дебатами Порошенка й Зеленського. Останній не прийшов. Його чекали майже 15 тис. людей.
Знайомий переїхав із Севастополя до Києва навесні 2014-го. Одразу після анексії. Познайомилися ми в Загребі у день матчу Україна — Хорватія. Він з друзями-кримчанами влаштували акцію біля російського посольства — розгорнули жовто-блакитний прапор із написом "Севастополь". Я приєднався. Тоді нас затримала хорватська поліція й протримала до півночі у відділенні. На матч не потрапили.
— У мене дежавю. Зараз усе відбувається так само, як у Криму 2014-го. Люди повірили телевізору. Тоді боялися, що прийдуть "бандерівці", змусять усіх говорити українською. Тепер вірять у серіал "Слуга народу". Ніби все погано, — веде далі знайомий. У цей час натовп розходиться — до сцени йде Петро Порошенко. Тисне руки тим, хто до нього дотягується. З кимось обіймається.
— Не дарма ж колишні регіонали раділи після першого туру. Готуються до реваншу, — каже чоловік поруч. Аплодує на промову президента. Голосно сміється на його жарти. Наприклад, коли Порошенко каже про Зеленського: "Я прийшов — тебе нема".
— Скоро зрозуміємо, відбувся реванш чи ні. Але я не готовий втрачати п'ять років життя, — каже знайомий і дістає з кишені акуратно складений український прапор.
8 
35413
Коментарі