10 березня в канадському місті Берлінґтон помер Микола Плав'юк, 86 років, останній президент Української Народної Республіки у вигнанні, голова Організації Українських Націоналістів та Фундації ім. Олега Ольжича.
— У мене перед очима його погляд — з одного боку, відкритий та світлий, а з іншого — коли дивився у вічі, то здавалося, що перебуваєш як на рентгенівській установці, він проникав у глибини твого мозку, — пригадує 53-річний Сергій Кот, директор Фундації ім. Ольжича. — Україна й український світ втратили вірного сина українського народу, талановитого політичного та громадського діяча.
Плав'юк народився у селі Русів на Івано-Франківщині. Після війни опинився в Німеччині. Там захищав права української молоді, вивезеної в табори смерті і на примусові роботи.
— Емігрував в силу політичних причин з України, — уточнює Сергій Іванович. — Не один раз був заарештований.
1992 року передав першому президентові незалежної України Леонідові Кравчуку клейноди УНР і грамоту про правонаступництво.
— Саме він був ініціатором доленосного рішення про передачу повноважень президенту України та Верховній Раді. Це був великий правовий акт, який не зовсім оцінений з усіх боків. Він засвідчив, що сучасна Україна зберігає юридичну тяглість від Української Народної Республіки, — говорить Кот. — За його дорученням, в Україні відроджували журнал "Розбудова держави". Коли він був молодий, створював його в еміграції. Був надзвичайно віруючою людиною і прихожанином греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі. Після смерті стало відомо, що дав великі пожертви на розписи в цій церкві. Ніколи нікому про це не казав.
З дружиною Ярославою Плав'юк прожив 64 роки. Мають чотирьох дітей та дев'ятьох онуків. Родина живе у Канаді.
Сергій Іванович каже, що останнім часом Плав'юка хвилювала українська політика.
— Для людей, які пройшли школу боротьби за Україну в тюрмах, під наглядом і так далі, дуже важко спостерігати моральну деградацію, яка зараз є серед українських політиків, — каже Кот.
Прощатимуться з Миколою Васильовичем 14 березня в домівці Українського Національного Об'єднання у Торонто.
Коментарі