Службу знайомств для інвалідів полтавка Ольга Цакун, 35 років, організувала у своїй квартирі.
— Якось я сиділа вдома і стало мені дуже самотньо. Тоді я подумала, що інколи нам, інвалідам (у Ольги — ДЦП. — "ГПУ"), навіть нікому слово промовити. Тож надіслала листа на радіо: мовляв, пишіть, хто почувається так само, як я.
Лист Ольги прочитали в прямому ефірі. За місяць її квартиру завалило листами.
— Навіть з Росії два листи отримала, — каже Ольга.
Цакун почала листуватися з людьми, знайомити їх між собою. Інколи люди присилали листи з одного будинку, але з різних під'їздів. Вони навіть не здогадувалися про існування одне одного. Пишуть різне, проте найчастіше діляться мріями про майбутню сім'ю.
Жінки-інваліди хочуть познайомитися з чоловіками. Бажають лишень, щоб майбутній обранець не був прикутий до інвалідного візка, на інші вади не зважають. Чоловіки — перебірливіші. Хочуть, щоб жінка була молода, а її інвалідність — малопомітна.
Через "службу" Ольги вже зійшлося чотири пари. Жінці трохи гірко, що сказали їй про це не самі молодята, а інші люди. Каже, що від такої невдячності опускаються руки.
У цій справі Цакун ніхто не допомагає. Лише одного разу їй виділили грошей на конверти. Ольга сподівається, що знайдеться спонсор, який купить їй комп'ютер з принтером, бо через інвалідність важко писати рукою. А ще мріє про спеціальний сайт знайомств для людей з обмеженими можливостями.
3 
1
Коментарі