понеділок, 25 вересня 2006 16:56

Поліна Іващенко підпалила себе в кабінеті начальника

  20 січня 2006 року Поліні Іващенко — начальнику бюро з організації та оплати праці фасонно-ливарного цеху ВАТ ”Кременчуцький сталеливарний завод” — вручили подяку прем’єр-міністра ”за багаторічну працю і професіоналізм”
20 січня 2006 року Поліні Іващенко — начальнику бюро з організації та оплати праці фасонно-ливарного цеху ВАТ ”Кременчуцький сталеливарний завод” — вручили подяку прем’єр-міністра ”за багаторічну працю і професіоналізм”

— Не пам"ятаю, про що я тоді думала. Була в розпачі. Хотілося хоч чимось допомогти колегам. Нам усе одно, хто буде директором — Іванов, Петров чи Сидоров. Ми хочемо працювати, — каже 47-річна Поліна Іващенко, жителька Кременчука Полтавської області. Минулої середи вона спробувала себе підпалити в кабінеті Івана Цебренка, начальника фасонно-ливарного цеху ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод".

На цьому заводі останніми тижнями неспокійно. Працівники розділилися на "черненківців" та "холошинців" — за прізвищами Дмитра Черненка й Олександра Холошина, які сперечаються за місце директора заводу.

25 серпня акціонери ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" обрали головою правління Черненка. Його попередник Холошин підмовляв робітників на знак протесту не виходити на роботу. Проте більшість людей працювали. 5 вересня Холошин повернув собі крісло голови правління. Зміна влади відбулася з чималим скандалом — за участю "беркутівців" і озброєних найманців. Кілька чоловік тоді потрапили до лікарні.

— Коли Холошин повернувся, тих, хто виходив на роботу під час "воєн за акції", почали карати, — розповідає Поліна Іващенко. — Заступникові начальника нашого цеху Іванові Голованю вже дві догани оголосили. Третя означає автоматичне звільнення. Останнє мене зачепило найбільше. Прийшла на роботу, дивлюся — Головань збирає свої речі...

Поліна Іващенко товаришує з колегою Голованем. Пішла до кабінету начальника цеху і спробувала вступитися. Коли той не відреагував, як вона сподівалася, облилася приготовленим гасом і запалила сірник. На ній зайнявся одяг. Вогонь одразу загасили.

Після спроби самоспалення жінка пройшла медогляд у психіатра. Її визнали цілком адекватною. Підтримати колегу прийшло з десяток працівників.

На ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" Поліна Іващенко працює начальником бюро з організації та оплати праці фасонно-ливарного цеху. Має 26 років стажу, за які заробила стос почесних грамот та виробничих дипломів. На цьому ж заводі працюють її діти та чоловік. 51-річний Олександр — слюсарем, 25-річна Марина та 26-річний Максим — інженерами.

— За те, що Поліна виходила на роботу, обіцяли звільнити і її, і наших дітей, — обурюється Олександр Іващенко. — Невже у нас настали сталінські часи?

— Якими можуть бути коментарі у цій справі? Стався випадок, ми покликали лікарів та правоохоронців, — відрізав заступник директора заводу Микола Якименко.

Поліна Іващенко йти з роботи не збирається.

ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" — єдине підприємство в Україні, яке виробляє сталь для потреб вагонобудування. На заводі працює майже 5 тисяч робітників. Більшість акцій належить фінансовій групі "ТАС" (Сергій Тигіпко) та банку "Форум", який пов"язують з іменем Леоніда Юрусева, начебто приятеля Рината Ахметова. Компанія самого Ахметова "Систем кепітал менеджмент" володіє 9,8% акцій. Ще частина їх належить фінансовій групі "Приват" (Ігор Коломойський).

Зараз ви читаєте новину «Поліна Іващенко підпалила себе в кабінеті начальника». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути