— Цілу ніч об наш будиночок щось чухалося та голосно сопіло. Страшно перелякалися. Думали, ведмідь. Зранку вийшов, а на стінах шерсть. Дивимося — на галявині лосеня пасеться, — розповідає 50-річний Юрій Приставський з Тернополя. Щороку їздить із родиною в село Красник Верховинського району Івано-Франківщини. Має будинок на колесах. Відпочиває з дружиною, сином, невісткою та двома онуками 8 і 11 років.
— Живемо в семиметровому причепі, який під'єдную до позашляховика. Всередині два двоспальні ліжка. Є електроплитка, холодильник, біотуалет. Решта вільного місця — тумбочки та полички. Електропостачання — від акумулятора.
Зупиняємося на галявині біля джерела з питною водою, неподалік річки. Поряд з авто розкладаю намет. На березі роблю сауну. Викладаю піраміду з річкового каменю, усередині запалюю вогнище. Ставлю навколо квадратом чотири палиці, накриваю клейонками. З сауни стрибаємо в річку. За тиждень витрачаємо дві тисячі гривень на пальне та їжу.
Для відпочинку в наметах варто обирати місце не в глухому лісі. Берегтися ведмедя і змій. Тут дуже мальовнича місцина. Після дощу можна побачити подвійну чи навіть потрійну веселку.
На день піднімаємося в гори. Збираємо ягоди. Машиною їздимо до серця Гуцульщини — Верховини. Там є музей гуцульського побуту та музей фільму "Тіні забутих предків". Ще за 7 кілометрів — село Криворівня, де зупинялися Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Сергій Параджанов. Тут туристи сплавляються по Черемошу.
У популярних місцях від міста Яремчі до курорту "Буковель" зелений туризм неможливий, каже Юрій.
— Позабудовували все дорогими готелями, доріжки виклали бруківкою. З наметами і таким, як у нас, транспортом зупинятися заборонили.
— У колишньому польському костелі можна побачити привидів, за легендою. У радянські часи його переробили на туристичну базу. Звели триповерховий будинок із номерами для туристів, ресторан. Останні десять років стоїть пусткою, — говорить 28-річна Мар'яна Циганин з Івано-Франківська.
Відпочивала з чоловіком у селі Майдан Дрогобицького району Львівщини. Розташоване неподалік бальнеологічного курорту "Східниця". Зупинялися в родичів. У селі можна орендувати кімнату від 50 грн за добу. За тиждень можна вкластися у півтори тисячі гривень.
— Років 20 тому тут усе гуділо, діяли чотири туристичні бази. Тепер працює одна. На території є велике озеро. Село має обриси трикутника між двома горами. Через нього протікає гірська річка. З її дна б'є джерельна вода "Нафтуся". Можна подивитися на залишки доменної печі, відвідати палац, у якому відпочивав Леонід Кучма в часи президентства. Влаштовують екскурсії в заповідник "Сколівські Бескиди", де водяться зубри. За 2 кілометри від центру села в озері ловлять форель.
У селі — ґрунтові дороги, тут майже недоступний мобільний зв'язок.
— Перші два дні відчуваєш ломку, а потім насолоджуєшся відпочинком від цивілізації, — каже жінка.
— Ми третій рік приїжджаємо в Микуличин і влітку, і взимку, — розповідає киянин 45-річний Сергій Іванюк. — У літні місяці вириваємося днів на десять. Щоб забронювати бажаний будиночок, дзвонимо господарям ще з квітня. Платимо за добу 700 гривень. Їдемо з дружиною та двома дорослими дітьми. За тиждень витрачаємо 10 тисяч гривень.
Село Микуличин Яремчанської міськради на Івано-Франківщині — найдовше в Україні, протяжністю 44 км. Дружина Сергія, 40-річна Наталія каже, відпочивати тут вигідно.
— Звідси близько і до Яремчі, і до Буковеля. Ціни на проживання нижчі, ніж, наприклад, у сусідньому Татарові. Тут і річка поруч, і красивезні печери, і гори комфортні для підйому. І що нас ще сюди манить — привітні господарі котеджу. Оксана, власниця, збирає трави. Знає — яку, де і коли правильно зірвати. Мають спеціальну піч для висушування. Пакет чаю коштує 20 гривень. Ми щоразу купуємо пачок 15. Вистачає на півроку, до наступного сезону.
Іванюки під час відпочинку заготовляють гриби на зиму.
— Улітку завжди беремо в багажнику сушарку. Щодня купуємо по кілограму-два грибів і висушуємо. У Києві білі гриби набагато дорожчі.
До Карпат найчастіше їздять з Одеси, Києва та Дніпра
— Цього року зменшилася кількість людей, які з турфірмою подорожують у Карпати та Західною Україною. Можливо, через безвіз, — розповідає директор туристичної фірми "Відвідай" 37-річний Ігор Губіліт.
— Ціни виросли на 10–15 відсотків. Частково — через підвищення тарифів на комунальні послуги. А ще й тому, що люди звикли щосезону підвищувати вартість.
Каже, найбільше українці подорожують у віці 25–55 років.
— Це в Європі мандрують переважно пенсіонери після 65 років. У нас люди пенсійного віку не мають на це коштів. Улітку важко працюють на городах. Тури купують або сімейні пари, або подруги. Компанії молоді їздять самі з наметами. Туристичні путівки, крім місцевих, найчастіше купують жителі Одеси, Києва, Дніпра. Раніше обирали Кримські гори, тепер відкривають для себе Карпати.
Останні три роки подорожувати стало і швидше, і комфортніше. У Львівській та Івано-Франківській областях поремонтували дороги. Будується багато нових готелів. Туристи мають із чого вибрати, а ціни залишаються доступними.
1 
1
Коментарі