13 березня о четвертій ранку на військовому полігоні "Широкий Лан" біля Миколаєва загорівся житловий військовий намет. Загинув боєць. Ім'я поки не називають. Семеро отримали опіки.

"Погасла буржуйка. Пічник хлюпнув із пляшки рідину. У глибині грубки ще щось жевріло. Спалах. На чоловікові загоряється одяг. Він починає бігати по намету. Другий вихід завалений речами. Перекидає пляшку. Перекидає буржуйку. Вибух", — цитує розповідь солдата-очевидця 42-річний Юрій Бірюков, позаштатний радник президента України й помічник міністра оборони.

Усі потерпілі були тверезі, кажуть у Військовій службі правопорядку. Триває слідство.

— Пожежа сталася через порушення техніки безпеки. Любимо докоряти армії, що там забагато інструкцій та папірців. Десь у цій купі інструкцій було написано, що не можна з пластикової пляшки лити бензин у буржуйку, — додає Бірюков.

— Пожежі були вже не раз. Зокрема, на цьому ж полігоні і за подібної причини. Теж загинули люди. Інструкції не спрацьовують. Нікого не виправдовую. Але коли люди втомлені фізично і психологічно, валяться з ніг, забуваєш про всі інструкції. Хочеш по-простому і швидше. У результаті відбувається трагедія, — написав волонтер Юрій Мисягін.

— Буржуйка — стандартне опалення для зони АТО в польових умовах, — каже волонтер Мирослав Гай, 36 років. — Кращого ніхто не вигадав — із дешевого, пристойного та ефективного. У наметі, де живе 12 і більше солдатів, щогодини, навіть уночі, є черговий. Щогодини один будить іншого, і так розписують цілу добу. Можливо, чергового не було, заснув або пішов у справах. Будуть претензії до старшого по намету й командира підрозділу. Мав перед тим, як підрозділ лягає спати, визначити порядок чергування, розпалення буржуйки, нагадати правила безпеки. Є статути, які регламентують дії бійців. Це — жахлива трагедія. Можливо, через чиюсь недбалість постраждає хороший бойовий командир.

"Намети УСБ-56 згоряють миттєво. Пожежі трапляються регулярно, — написав у соцмережі журналіст 41-річний Юрій Бутусов. — Уберегтися можна одним шляхом — закуповувати сучасні намети типу ПНМ. Один і той самий український завод їх робить. При цьому намети треба оснащувати тепловими гарматами, а не грубками. Це вигідніше для армії та зручніше для людей. Герметичні намети довговічніші, потребують набагато менше енергоресурсів. УСБ-56 зношується за сезон. Теплова гармата більш зручна і цілком пожежобезпечна. А так уночі за дровами і вогнем у печі можна не встежити — людський фактор".

Торік 18 лютого в Глухові на Сумщині ­через пожежу в наметах загинули двоє бійців 16-го батальйону 58-ї бригади Збройних сил України. 23 лютого того ж року загорівся табір і майно двох рот 10-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ у місті Коломия на Івано-Франківщині. Люди врятувалися.

"Вже п'ятий рік це — пекло на землі"

9 березня волонтери поширили в мережі фото військового полігона. Вся територія у воді й багнюці, намети затоплені, у них не можна спати.

"І знову Ширлан. Пекло на землі, яке не можуть привести в нормальний стан уже п'ятий рік війни. Сєпари так до своїх не ставляться, як у нас. Коли наступного разу генерали питатимуть, чому не хочуть залишатися на контракт, просто хай уявлять собі хоч одну добу там прожити", — написала волонтерка Юлія Матвієнко, яка оприлюднила знімки.

Після публікації фото військове керівництво почало шукати людину, яка їх зробила, каже Юлія. Подібні проблеми повторюються з року в рік.

×