У середу опівдні йду на столичний Лук'янівський ринок зробити запаси на випадок кінця світу — його пророкували на 21 грудня. Цього дня закінчується календар давньої цивілізації майя.
На прилавку з бакалією лежать крупи, цукор та вермішель. На дерев'яних полицях — олія, розчинна кава й рибні консерви. Продавщиця — повна жінка років 30 в червоній шапці й пуховику тримає цигарку, дим випускає в бік. Питаю, що найдовше зберігається. Що взяти на випадок, якщо не стане електрики.
— Консерви храняться два-три роки. Єсть тушонки, що й по п'ять стоятимуть.
Цікавлюсь консервами, що можна відкрити без ножа.
— Кілька в томаті. Вона з ключем, — бере консерви з жовто-червоною етикеткою. Збоку причеплений цінник — "4,75". — Термін зберігання два роки, по 2014-й получається. Сардина — три роки, але вона не підходить. Банки обичні, без ключа. Ще згущонка є, но вона год тільки лежить.
Беру дві банки кільки.
— Крупу смисла нєту брать, не приготуєте без світла. В магазинах продають "Завтрак туриста". Там тушонка вже з вареною крупою. Можете на три свічки поставити — воно розігріє. Майонези півроку зберігаються, але в теплі не більше трьох місяців. Варення не дивіться, тільки домашнє треба — років п'ять стоятиме. Кофе чи мак-кофе у теплій воді розчиниться. Але ж це одна хімія. Краще воду пити. Сірники й сіль є в сусідньому кіоску.
Продавщиця сусідньої ятки починає нахвалювати сіль. Каже, термін придатності — необмежений. І сірники хороші, російські.
У супермаркеті "Сільпо" біля метро Лук'янівська шукаю свічки.
— Якщо за носками на нижній полиці немає, то розібрали вже, — каже продавщиця.
Серед консервів є "Сніданок туриста". Щоб прочитати термін придатності, стираю пил — банку можна зберігати два роки. Коштує 18 грн, виробник — Латвія.
Працівник магазину розкладає крупи на верхній полиці.
— Що з їжі порадите купити, якщо світло пропаде?
— Шутите? Конца света не будет, — відвертається.
У магазині "Космо" свічки теж розкупили.
— Обещали завезти после Нового года, — каже консультантка.
В овочевих рядах весь товар вкрито ковдрами й покривалами. Поховали від морозу. На вулиці -10°С. Зверху стирчать картонні таблички: "картошка, капуста, мандарины". На одному з металевих прилавків стоїть повен картонний ящик свічок. На целофановій упаковці напис "140".
— То не ціна, а кількість в упаковці. Горять хорошо. Це ж наші, львівські. Свіжі, тільки що привезли. 4 гривні, — каже продавець років 40.
Питаю: чим ще на кінець світу варто запастися?
— Не смішіть, який кінець світу? — втручається його сусід у великій чорній хутряній шапці. — Ви "Отче наш" знаєте? Вивчіть і моліться. Прийдете до мене після 21-го, в суботу. Подивитесь мені в глаза і скажете, що були не праві. Почитайте Біблію. Про такі вєщі там не сказано. Це щоб бабло сколотить придумали. Паніку розводять так само, як зі свинячим грипом. А ще перед 2000-м казали, що кінець світу буде, і де він? Приводьте до мене всіх, хто вірить. Заберу в село, дам роботу. Думати про таке буде ніколи.
2 
1
Коментарі