На фермі "АгроВікторія" у райцентрі Катеринопіль на Черкащині тримають 200 свиней, 160 корів, півтисячі курей і качок, одного віслюка.
— Орлятко у нас другий рік, — розповідає про осла Олександр Коваленко, директор ферми. — Кличемо його курцем, бо як випустимо на вулицю, то всі окурки язиком позбирає і з'їсть. Як бачить, що хтось палить, тягне морду, щоб йому дали. Жує окурок і довольний.
Виймає з кишені пачку цигарок, простягає одну віслюку. Той забирає її язиком, довго жує, заплющує очі.
— Любить ще яблука, траву, зерно та кукурудзу, — гладить тварину по голові. — Але тютюн найбільше. Може, йому запах подобається, може, смак. Ніхто не знає.
За свинями дивиться 50-річна Галина.
— Коли вони маленькі, то такі добрі, як кошенята. Мордочкою туляться, постійно цицьку шукають. Не всі свиноматки вміють виходжувати поросят. Є злі, які після родів і поїсти можуть. Від таких забираємо, годуємо коров'ячим молоком. Але ті, що біля свині виросли, швидше вагу набирають та самі їсти привчаються.
Заводить у свинарник. В одній загорожі чорну свиноматку ссуть четверо рябих поросят.
— Ми тут про дієти не думаємо, — зав'язує хустку, щоб волосся не падало на очі. — За день так біля худоби набігаєшся, що додому приходиш, як модель. Руки і ноги підкачані, живота немає, бо й поїсти ніколи. Завжди у формі, бо рано встаю і пізно лягаю.
Галина закочує рукава, сипле зерно у корито.
— У нас свині 10 порід. Є полтавська, українська м'ясна, дика, степова. Одні дають більше м'яса, інші жирненькі, мають багато сала. На м'ясокомбінати не здаємо. Люди приїжджають, вибирають свиней і купують. Зараз це вигідніше, ніж удома тримати. А біля неї і походити треба — погодувати тричі на день, кучу почистити, помити. Є свині дуже грязні, як і люди. Куди в туалет сходила, там і спати лягла. Раз на тиждень влаштовуємо для них банний день — наші хрюші чистоплотні.
Бере на руки порося. Воно верещить, рохкає.
— Одна тварина з'їдає машину картоплі та кілька мішків зерна. Є хазяєва, що хімією годують. У них за три місяці виростають. Але хто потім те м'ясо їсти захоче. Ми кожну свиню вигодовуємо як для себе — даємо зерно, картошку, гарбузи, кукурудзу.
О 13.00 з пасовища женуть корів на доїння.
— У нас працюють тільки троє доярок, — каже Олександр Коваленко. — Усе автоматизоване. Вони тільки апарати доїльні до вим'я прикріплюють. Молоко здаємо на Звенигородський сиркомбінат.
Доярка у білій хустці миє корові вим'я, кріпить до нього доїльний апарат:
— Одна корова дає 12–15 літрів молока на день. У кожної воно солодке і жирне. Не те що державне, яке розбавляють водою.
3 
1
Коментарі