— Не ходіть по ковру. Ступайте вбік або виходьте, — священик із кадилом зганяє людей із килима у Володимирському соборі в Києві. 29 січня об 11:45 у храм для панахиди вносять дві труни — з останками письменника Олександра Олеся та його дружини Віри.
Прах поета привезли з Чехії 28 січня. Він 73 роки покоївся на Ольшанському кладовищі у Празі. 4 січня могилу розкопали. На тому місці поховали громадянина Чехії Володимира Михайлишина, який кілька десятків років оплачував місце на кладовищі. Прах Олеся повернули в Україну.
Службу править патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет. У храмі близько тисячі людей.
Доріжкою заходить президент Петро Порошенко з дружиною. За ним — двоє охоронців. Охорона глави держави оточила храм, але нікому не заважають заходити. Біля входу жінка розмахує червоно-чорним прапором.
— Усе перевірили? Вчора тут бійка була (в суботу, 28 січня, на території собору сталася бійка. Затримали 23-річного чоловіка з Дніпра. В нього вилучили ніж. — ГПУ). Десь 25 людей побилися, — переговорюються охоронці.
Олександр Олесь — справжнє ім'я Олександр Кандиба — народився у місті Білопілля на Сумщині 5 грудня 1878 року.
Автор півсотні збірок віршів і поем. 1919 року емігрував до Чехословаччини. 1944-го довідався про загибель сина Олега Ольжича. Помер через сорок днів після цього — у віці 65 років.
— Поет різними художніми засобами доносив, що внутрішні чвари та розбрат, невміння об'єднатися заради великої мети — не раз в історії України призводили до трагічних наслідків, — каже Петро Порошенко.
Могилу для письменника і його дружини викопали ліворуч від центрального входу на Лук'янівському кладовищі. Вона — перша на великій ділянці. Тут планують створити Алею почесних перепоховань.
Люди тісно обступають домовину. Половина стоїть по кісточки у снігу — розчищена тільки доріжка. Поперемінно грає військовий оркестр і співає хор "Гомін". Церемонію веде міністр культури 44-річний Євген Нищук.
— Сьогодні ми вшановуємо героїв Крут. Олександр Олесь оспівував цей подвиг у поезії. Сьогодні останки його і дружини знайшли притулок в Україні, — каже Нищук. — Прецедент із Олександром Олесем показав, що держава ретельно має стежити за перепохованнями.
Біля могили ставлять два портрети — Олеся та його дружини — й стару плиту з чеського кладовища. На ній, крім Олександра та Віри, викарбувано ім'я їхнього сина Олега Ольжича. Він певний час очолював Революційний трибунал Організації українських націоналістів. Загинув 1944-го в німецькому концтаборі Заксенхаузен. Із Канади на похорон приїхала Ольга Кандиба — невістка Ольжича, дружина його нині покійного сина.
— Ми прощаємося не тільки з дідом Олександром і його дружиною Вірою. Але також тут буде могила Олега Ольжича. На жаль, його тіло досі не знайшли. Однак ми пам'ятатимемо, що саме тут, поруч із батьком, він знайшов спочинок, — каже жінка.
Мер міста Білопілля Юрій Зарко привіз капсулу із землею рідного Олександрові Олесю міста. Кладе її до могили.
Коли хор читає "Отче наш" — кількадесят людей піднімають голови догори. Хмари розвіялися.
— Дивись, і правда він радий, що повернувся в Україну, — каже дипломат 41-річний Данило Лубківський товаришеві поруч.
Хоронять Олександра Олеся і його дружину під залпи рушниць почесної варти та гімн України. Люди кидають у могилу по грудці землі.
15 знаменитих українців перепоховали в Україні за 156 років. 1861-го до Канева на Черкащині перенесли прах Тараса Шевченка. 1989 року в Києві перезахоронили дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого, 1991-го — лідера ОУН в таборах ГУЛАГу Михайла Сороку. 1998 року у Львові перепоховали засновника скаутської організації "Пласт" Олександра Тисовського, першого коменданта легіону Січових стрільців Михайла Галущинського, лідера Листопадового чину Дмитра Вітовського, його ад'ютанта Юлія Чучмана та "пластуна" Северина Левицького. 2001 року до Львова перенесли прах першого президента ЗУНР Євгена Петрушевича та художника Якова Гвіздовського. 2008-го там же перепоховали генерала УНР Романа Дашкевича, а 2010-го — лідера ОУН Лева Ребета з дружиною.
Коментарі