— Тепер я їй не попущу. Не заспокоюся, доки не засудять погань таку. Ніц в ній людського нема, звірі так себе не ведуть, — голосить на подвір'ї у середу по обіді 50-річна Наталія Коваленко.
24 березня її онуку із дитячого садка викрала невістка Оксана Рожик, 24 роки.
— Та яка там невістка, — махає рукою 73-річна Наталія Туряк, сусідка Коваленків. — Син Наталчин — спокійний хлопчина. Ніколи, певно, дівки не видів. А вона йому на шию впала. Виспалася з ним. Та й всьо, в ньому сі любов і загоріла. Вони не були одружені. Оксана і випити любила, і гульнути. Думала скористати на хлопчині — хату забрати. Наталка то зразу розкусила. Гонила. Ну та їй і помстилася.
Наталія Сергіївна з онукою Іванною, 5 років, та 26-річним сином Юрієм живе майже в центрі села Снятинка Дрогобицького району. Мають стару невелику облуплену хату. Навколо перекошений паркан. Є і донька — 24-річна Юлія. Вона на заробітках у Чехії. Іванна — це її дитина. Юлія залишила її на матір.
— Чоловік покинув Юлю вагітною. Дочка народила і поїхала до Чехії. Ми собі так жили втрьох. Я господарку тримаю, син по сусідах на заробітки ходить. Десь до Стебника (місто в Дрогобицькому районі Львівщини. — "ГПУ") на роботу їздив, там собі дівку найшов. Торік в листопаді до хати привів, — розповідає. — Я її спочатку жаліла. Але та ніц не робила. Думала, виправиться. Останні два місяці дівка як здуріла, на голову стала мені сідати. З хати гонила, матюками крила. Сина мого підбурила так, що він також проти мене пішов. Минулого четверга я з нею сильно повздорила. Кажу: "Збирай лахи свої і щоб я тебе більше не виділа". А та мені: "Чекай, су... стара, я тобі ще влаштую, ти мене запам'ятаєш!" Наступного дня моя онука і пропала.
Іванна щодня ходила в дитячий садок при середній школі. Водила і забирала її Наталія Коваленко.
— Ми з малою всюди разом. Вона мене і мамою називає, так привикла, — продовжує вона, втираючи сльози. — Минулого четверга я її, як завжди, до садка відвела. А в 13.00 мала забрати. Тільки-но зібралася йти, сусіди кажуть: дитину Оксана кудись повела. Думала, гуляти пішли. Годину нема, дві, чотири. Пішла шукати по селі. Недобре чути почала. Звернулася за порадою до сусіда-міліціонера, той наполіг заяву писати.
Наступного дня Іванну шукав увесь райвідділ Дрогобицької міліції. У Коваленків була адреса Оксаниної матері у Стебнику. Пошуки почали звідти.
— Усе місто прочесали. Дитину знайшли тільки надвечір у п'ятницю. Оксана відвела її в закинутий будинок. Там якийсь притон для алкоголіків і наркоманів, — додає Наталія Коваленко. — Спала дитина на сирій підлозі. Майже нічого не їла. Перепав їй якийсь сухарик і хліб з майонезом. Розказує, що до того будинку приходили двоє мужиків і четверо цьоць. Пили горілку, кричали, потім спали разом. Бог милував, дитину не чіпали.
Іванну оглянув судмедексперт. Поговорив психолог.
— Дитина здорова. Тільки трохи виснажена і голодна, — говорить Уляна Сенько з обласної міліції. — Жінку затримали. Питали, чому нікому не сказала, що забирає дівчинку. Відповідає, що не хотіла, аби про це хтось знав. Начебто вона дуже прикипіла до неї, а вдома бабуся над нею знущалася. Правда, не розказує, що далі хтіла зробити з дівчинкою.
6 
1
Коментарі