Під час повені жителі затопленого міста Могилева-Подільського Вінницької області нарікали на міського голову 43-річного Михайла Саволюка. Мовляв, він не попередив про реальні масштаби підйому води у Дністрі.
Річка вийшла з берегів через дощі в Карпатах. Рівень води в ній регулює Новодністровська гідроелектростанція. Після злив наприкінці минулого тижня вода на ГЕС сягнула 122,4 м при критичній нормі — 123,5 м. У вихідні, 26 та 27 липня, ГЕС скидала по 3,6–4 тис. куб. м води на секунду. Зазвичай потік під час водоскиду втричі менший. У виступі по місцевому телебаченню мер сказав, що вода підійметься щонайбільше на півметра. Але третину міста затопило на 1,5–2 м. Постраждали будівлі міськради, райдержадміністрації, медичного коледжу, міський архів, дитсадок, 22 магазини.
Михайло Саволюк відповідає на запитання "ГПУ" по мобільному телефону.
Чому ви не назвали людям реального рівня підняття води?
— Я вам скажу тільки факти, а ви самі вирішуйте, хто правильно поступив у цій ситуації. Ще 25 липня ми отримали повідомлення від Новодністровської ГЕС, що з 26-го у зв"язку з підняттям води буде аварійний скид до 2,6 тисячі кубометрів на секунду. Такі повідомлення бувають по кілька разів на рік. Це нормальна ситуація: підіймається вода, ГЕС скидає зайву.
Але ж ніхто не сказав про реальні масштаби скиду. Мені інтуїція підказала, що такими об"ємами не обійдеться. Та навіть уявити не міг, що буде так багато.
Чи були шанси вберегти місто від паводку?
— Якби нам зразу повідомили, скільки чекати води... А так вода прибувала і прибувала. Ніякої офіційної інформації від керівництва Новодністровської ГЕС ми не отримували. Вдалося, правда, домовитися, щоб не спускали воду вночі. Інакше в місті була би паніка.
Я на свій страх і ризик виступив по місцевому телебаченню і сказав людям про можливі підтоплення. Боявся саме паніки, боявся сказати те, чого насправді не було би. Бо 1995 року був такий випадок, коли група людей спеціально спровокувала неспокій. Усі були налякані повідомленнями, що тріснула дамба. Населення почали евакуйовувати. Люди давилися в натовпі, були смерті. Усе це затіяли, щоб провезти через кордон нерозмитнені автомобілі.
Як можна було зменшити збитки від паводку?
— Потрібно, щоб у місті була ФМ-станція. Ми раніше просили створити її, але нам відмовляв Держчастотнагляд. Тепер вимагатимемо виділити нам цю частоту. У таких випадках радіо необхідне.
Чому ви не звернулися до людей, коли побачили, що ситуація критична?
— Коли було видно, як вода підступає, вже не можна було ні виступити по телебаченню, ні оголосити по радіо. Зв"язок обірвався. Я їздив по місту з рупором, заспокоював усіх.
Що треба було зробити, коли водосховище почало наповнюватися?
— Попереджувати людей мало Міністерство з надзвичайних ситуацій. Але вони саме зібралися до Чернівців. І коли вода стала некерованою, то наших МНСників, які виїжджали на ліквідацію стихії на Західну Україну, терміново повертали до нас.
У яку суму ви оцінюєте ліквідацію наслідків повені в Могилеві?
— Ми ще не порахували. Маємо лише попередні цифри, що збитки сягають 18 мільйонів гривень.
Що треба зробити, аби подібне більше не повторилося?
— Треба побудувати нову дамбу (протипаводкову споруду перед містом. — "ГПУ"). Бо цю наші прадіди будували. Їй не менше 200 років. Юля Тимошенко побувала в нас і на власні очі переконалася, що тут зона стихійного лиха. Без державної допомоги місто приходило би до тями не менше піввіку.
Ваше майно постраждало?
— Моя хата на горбку стоїть, із нею все гаразд. Але ж родичі та знайомі постраждали. Кумову хату під саму стріху залило.
2 
1
Коментарі