Міністерство охорони здоров'я планує влаштувати широке суспільне обговорення нового закону про трансплантологію. Відомство передало до Верховної Ради законопроект, що дозволяє використовувати органи українців після їхньої смерті, якщо вони за життя не оформили відмови.
— Українці мають розуміти, що пересадка органів чи тканин може знадобитися кожному з нас, — каже 37-річний Руслан Салютін, директор Координаційного центру трансплантології органів, тканин і клітин Міністерства охорони здоров'я. — Трансплантології в Україні фактично не існує. Вона може взагалі зникнути.
Щорічно в нас проводять сотню операцій. Це мізерно мало, порівняно з країнами Європи, США та Азії. І дуже мало, порівняно з кількістю людей, які цього потребують. Щорічно п'яти тисячам українців необхідна пересадка. Багато людей помирають, не дочекавшись її.
Можливо, презумпція згоди змінить громадську думку.
Українцям немає чого боятися. Ніхто не ловитиме людей на вулиці, щоб убивати їх на органи. Історії про чорних трансплантологів — "страшилки". Таке дуже важко організувати. Злочинне угруповання має складатися з великої кількості людей. Щоб виконати пересадку, потрібно підібрати реципієнта та підходящого йому донора. Необхідна установа, де робитимуть операції. Вилучити анатомічний матеріал можливо лише у загиблих. Людину вважають мертвою, коли зафіксована смерть мозку. Її фіксують п'ятеро-шестеро фахівців вищої категорії. У пересадці від померлого задіяні 30-40 лікарів, не враховуючи медсестер і технічний персонал. Підговорити всіх неможливо, і підкупити теж. Така операція коштуватиме дуже дорого. Навіщо? Якщо це можна зробити, наприклад, у Білорусі за 40-50 тисяч доларів чи в Пакистані, де офіційно дозволена торгівля органами.
Коментарі
2