Володимир Бондаренко, 60 років, нардеп від "Батьківщини", екс-заступник голови Київської міськдержадміністрації:
— Дуже важлива річ: міліція мусить підготувати розриви в осьових обмежувачах на шляхах. Щоб люди, потрапивши у затор, могли розвернутися. Бо, як правило, затор в один бік, а інший — абсолютно вільний. У нас усе стояло, доки люди болгарками не почали перерізати ці борти.
Потрібно було відразу надати вичерпну інформацію автомобілістам, щоб ті не виїжджали на своїх автівках, не ставили їх біля узбіч. Тоді велика військова техніка або снігоочисні машини зможуть проїхати та почистити дороги й тротуари.
Попов нещодавно рекламував тисячі нових снігоочисних машин, які закупили для міста на безтендерній основі. Де вони? Це треба в Анатолія Голубченка спитати, великого фахівця із закупівель. Працювали лише одиниці.
Кожен двірник мусить мати набір інвентарю, а не здавати лопату мешканцям по 50 гривень за годину. Щоб їх було достатньо для людей, які хочуть самі розчистити собі територію. У нас ідіотське розмежування — двірники відповідають лише за власну територію. Розчищають її, — а між ними з'являються 20-30 метрів "нічийних". У нас зараз трьом службам дозволили відкидати сніг або сміття. Як наслідок, дорожники викидають його на зелену зону, зелена зона відкидає до будинків, а з будинків викидають знов на дорогу. Потрібна одна служба.
Те саме з постачанням харчів. Піцу розвозили без проблем, а хліба не було. Та заплатіть ви тим хлопцям, і хай завезуть хліб.
Владислав Резніков, 46 років, керує справами групи компаній "АвтоКвест":
— Головна проблема — брак адекватного оповіщення людей. За останні місяці ДАІ стільки разів попереджало про складні погодні умови, що народ уже звик. Ніколи життя через це не зупинялося.
Городянам важко взаємодіяти з міською владою. Якщо на місто йде стихійне лихо, вона мала б скласти список з 10 простих заходів, доступних будь-кому: які товари швидше купити, де і як краще прибрати сніг тощо. От після снігопаду буде повінь. То влада мусить скласти пам'ятку — виходити з дому тільки в гумових чоботях, перекривати підвали у приватних будинках мішками з піском, гідроізоляцією — бо позаливає. Треба вживати заходів перед лихом, а не хапатися за голову опісля. Не потрібно виганяти людей на суботники, як у комуністичні часи. Бо будь-які примусові заходи викликають знеохочення. Потрібно багато разів публікувати, показувати по телебаченню, розвішувати схему поводження перед і під час лиха. Так роблять у всьому світі. Люди самі все зроблять, бо кожен має інстинкт самозбереження.
Володимир Цибулько, 48 років, політолог:
— Ця негода змінила позицію проміжного виборця, який схилявся на бік скептичного ставлення до влади загалом.
Самоорганізація громадян укотре засвідчила здатність суспільства до автономності. З одного боку, це дозволяє недбайливим політикам грати в свої нечесні ігри. З іншого, коли вже накипає, рівень мобілізації опонентів влади може справді відповідати параметрам Майдану. Це чудово проілюструвала реакція людей — як вони швидко зібралися, сформували групи підтримки, налагоджували зв'язок штабів тощо. Природна негода стала навчанням із самоорганізації суспільства.
Вадим Карасьов, 56 років, політолог:
— Звільняти голову Київської міськдержадміністрації Олександра Попова ніхто не буде. Бо якщо вибори будуть улітку 2013 року, доти розкрутити нову кандидатуру, зробити її рейтинговою неможливо. Якщо виборів цього року не проводитимуть, Попова теж не звільнять. Оскільки так лише підкреслять, що був провал київської влади.
Чи зможе міський голова виграти вибори, якщо вони відбудуться влітку 2013 року? Зможе. Усе залежатиме від опозиційних кандидатів. Чи це буде один кандидат — знаковий, відомий, сильний. Чи це буде єдиний кандидат, але який не матиме серйозної політичної ваги. А можуть бути й кілька претендентів від опозиції. Тож снігопад внесе певні корективи, але не в можливі результати виборчої кампанії.
Єгор Соболєв, 36 років, громадський активіст:
— Кияни здивували самі себе. У пробках не було звичного неврозу, сварок. У вихідні дехто спеціально йшов на вулиці, щоб помагати витягати машини.
Зараз у Києві зароджується громадянське суспільство. У кожному кварталі є активісти, які керують своїм будинком чи захищають парк від незаконної забудови. Відбувається утворення громад, становлення міста. Столиця непомітно рухається до створення реального місцевого самоврядування. Упродовж трьох років кияни візьмуть владу до своїх рук. Це не означає кинути в кучугуру Попова. Спочатку — познайомитися з сусідами, навести лад у своєму під'їзді. Усі разом мають запровадити спільні правила проживання. У цих процесах з'являються справжні лідери. Таке місто здатне пережити будь-яку негоду і поставити будь-яку владу. Хтось ниє, що Янукович і Попов — сволочі. А хтось керує багатоповерхівкою без жека. І це можливо.
3 
1
Коментарі