— Оприлюднені карти, за якими видно, що Донецький аеропорт за мінськими домовленостями мав відійти бойовикам, — каже військовий експерт 43-річний Дмитро Снєгирьов. — Мужність український хлопців відсунула здачу цієї стратегічно важливої території. Доки ми тримали аеропорт, можна було казати, що Донецьк — українське місто. Доки там був наш прапор, терористи не могли казати, що вони контролюють місто.
18 січня українські війська почали відтісняти терористів із Донецького аеропорту. В той час зник радіо- та мобільний зв'язок між нашими підрозділами. БТРи блудили в тумані й потрапляли на засади, танки зупинялися в рові. 19 січня бойовики підірвали перекриття у новому терміналі аеропорту. Під завалами опинилися десятки бійців. Частина з них потрапили в полон. Деякі загиблі досі не поховані. 22 січня кіборги відступили. Донецький аеропорт вони утримували 242 дні.
— Керівництво країни втрутилося і фактично організувало здачу аеропорту. Не випадково тоді Порошенко був у Давосі — людина зняла з себе відповідальність. Напередодні бойовикам дозволили зайняти стратегічні райони — Спартак і монастир. Вони відрізали шлях, щоб підвозити боєкомплекти захисникам летовища. Доходило до абсурду: за наказом начальника Генштабу Віктора Муженка ротація відбувалася під контролем ДНР. Але навіть за таких умов аеропорт тримався.
Остаточна зрада була у вирішальні 2 години, коли дозволили підійти танкам і установці УР-77. Бойовики підірвали новий термінал. На ці 2 години кіборгів лишили без вогневого прикриття. Раніше танки супротивника не наважувалися підходити напряму.
Кіборгів, які потрапили в полон, теж зрадили. Людей на тягачі відправили начебто на територію, яку контролювали наші військові. Але насправді — там були бойовики. Цей Гіві, який не бере участі в бойових діях, а є актором, дві доби сидів на передовій і ждав нашого комбата. Зраду прикрили дурнуватою причиною, мовляв, наші не можуть орієнтуватися в тумані. Вибачте, це не діти. Тепер комбата Олега Кузьміних готують до вивозу в Росію. Як Надію Савченко звинуватять у злочинах проти людяності. Навмисно здали аеропорт і людей, які його захищали. Операція в ньому — не така масштабна, проводиться силами дивізії. Присутність начальника Генштабу була там непотрібна. Муженко туди поїхав, щоб люди, які півроку тримали об'єкт, не могли завадити здачі аеропорту.
У боях за Донецький аеропорт з 16 по 22 січня загинули 23 військових. 16 — потрапили в полон. Доля 11 бійців не встановлена, вони могли залишитися під уламками, повідомив військовий журналіст Юрій Бутусов:
— Чи була зрада, потрібно проводити розслідування. Я можу констатувати очевидне: плану захисту не було. Муженко взяв на себе керівництво всіма тактичними діями в аеропорту, він — безпосередній виконавець. Однією з причин провалу операції називають несправність техніки. Можливо, так і було. Але хтось має відповідати, що її не перевірили. Якщо танк чи БТР стоїть на морозі, щоранку мають запускати двигун. Щоб він прогрівся і техніка була готова до бою. Що ж це за планування операції, коли ніхто не поцікавився станом бойової техніки.
— Донецький аеропорт треба було або підсилювати, або залишити, — вважає координатор волонтерського руху "Народний тил" Георгій Тука, 50 років. — Політики не дозволяли робити військовим ніяких активних дій, посилаючись на перемир'я. Була погана координація. Під час спецоперації пропав зв'язок — противник використав глушилки. Зв'язку між підрозділами не було — ні по раціях, ні по телефону.
2 
1
Коментарі