Навіщо Януковичу Межигір"я?

Народні депутати виявили бажання відвідати Віктора Януковича в його резиденції, а заразом перевірити, в якому стані перебуває історичний монастир, розміщений на території Межигір"я.

Насправді Межигірського монастиря, заснованого за часів київських князів, давно немає. Його зруйнували за наказом вождів комуністичного режиму Радянської України.

Сірий будинок Володимира Щербицького теж зник. Віктор Янукович у цьому питанні дотримується традиції. В урядовій резиденції на території майже 140 га головний "регіонал" обжився ґрунтовно.

Дорога в резиденцію перекрита шлагбаумом, але в Інтернеті можна легко знайти зображення околиць Києва з космічних супутників. На узбережжі Київського водосховища, трохи вище за греблю, добре видно територію Межигір"я. Окрім будинку Віктора Януковича, тут є кегельбан, фізкультурно-оздоровчий комплекс із тенісними кортами, басейн і фонтани, штучне озеро з водоспадами, майданчик для вертольота, причал на березі Дніпра, винний льох і допоміжні споруди: оранжереї, насосна станція, будинки для розміщення персоналу — охоронців, садівників. За приблизними оцінками експертів, вартість земельної ділянки резиденції "Межигір"я" сягає $300 млн.

Але найприкметніше у всій цій історії, що головний "регіонал" переконаний у своїй правоті. "Я власник цього будинку", — гордо стверджує Янукович. Він відчуває себе жертвою несправедливих нападок. У нього немає тіні сумніву, що зробив щось неетичне, незаконне, неморальне.

Це нагадує те, як 1917 року матроси брали штурмом Зимовий палац. Вони багнетами виривали з рам цінні картини. Дорогий посуд і порцеляну розбивали. Робили речі й гірші. І це було нормально. Люмпен прийшов до палацу — все дозволено!

Ось і Віктор Федорович вважає, що йому все дозволено. І при цьому просить журналістів "не молоти язиком".

Але, судячи з усього, 30% населення України не бентежить, що Віктор Федорович забрав собі 140 га землі на мільярди гривень. І це, справді, найстрашніше.

Наші чиновники нагадують хом"яка

Ігор Лосєв, доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії:

— Просте запитання — проста відповідь. Це очевидний показник жлобства. А чом би не прихопити те, що погано лежить?! Як він може відмовитися від можливості швидко набити кишені грошима? Адже це 140 гектарів землі!

Вибори незрозуміло чим закінчаться, а мільярди у вигляді землі — ось вони, у кишені. Ви намагаєтеся підійти до Януковича як до європейського політика, як до Тоні Блера. А він, даруйте, хлопець з Єнакієвого. Не сумніваюся, що він починав своє життя з випивки на газеті і з кільки. І тут раптом — дорвався. Що для нього такі філософські матерії, як репутація, якщо ось вони — живі гроші в кишені. Пригадайте героя Ільфа і Петрова Шуру Балаганова. Цей персонаж Вікторові Януковичу ближчий, аніж Жискар д"Естен.

Роман Чайка, телеведучий:

— Для того щоби відповісти на це запитання, треба мати психологію радянського чиновника, який все гребе під себе і бере все, що погано лежить. Я дивлюся, наприклад, на свого хом"яка, якому завжди насипаю достатньо корму, а він перше, що робить, набиває щоки і несе до себе і все це загружає в свою нірку. Потім син міняє тирсу і викидає всі ці продукти. Наші чиновники і Віктор Янукович, зокрема, нагадують хом"яка. Його психологію гребти під себе пояснити не можу.

Але в цьому плані Янукович є людиною з народу. Так само хоче красти, брати і не віддавати. І народ такий самий совковий, який засирає все довкола. Не визнає нічого громадського, колективного, крім системи колгоспу.

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників:

— Навіщо Януковичу Межигір"я? Це до певної міри символ його влади, але влади не в Донецьку, а в Києві. Свого часу феодали теж будували замки і палаци, які з житейської точки зору були непотрібні, але вони символізували абсолютну владу. Якщо пригадати радянську історію, то Сталін через свій параноїдальний страх перед всім навколишнім світом збудував навколо своєї дачі паркан заввишки 3 метри. Янукович збудував паркан заввишки 5 метрів, а це означає, що в нього майже вдвічі більше страху перед народом. Події 2004 року дали для цього підстав.

Тарас Чорновіл, народний депутат, позафракційний:

— Ви бачили у Віктора Федоровича блиск в очах, коли він говорить про вибори і передвиборну кампанію? У Тимошенко блиск в очах є, а в нього немає. Тому що він розуміє, що ці вибори нічого доброго йому не дадуть. Програні вибори — купа проблем, а виграні вибори — ще більше проблем. Усі заяви Анни Герман, що Віктор Янукович, прийшовши до влади, вибиратиме, хто в нього буде прем"єром, чи його власні заяви, що за його президентства Юлія Тимошенко прем"єром не буде, бо він їй не довіряє, — смішно. Його ніхто не питатиме. Переломити Конституцію йому не вдасться, Тимошенко залишиться прем"єром, і він отримає війну набагато більшу, ніж між Тимошенко та Ющенком. І це означає для нього купу проблем. І тут очі не горять.

І в якийсь момент у нього, напевно, з"являється думка — а чи не плюнути на все це?! І не взяти щось, що забезпечує гарантію безбідної старості? Гарантію спокою. Це комплекс пенсіонера, який врешті-решт дістав щось хороше, що йому хотілося для того, щоб спокійно дожити своє життя.

Ситуація ця не нова. Адже Янукович погодився на перевибори 2007 року (про це в Партії регіонів не говорив хіба що лінивий) тільки під гарантією Межигір"я.

Багато хто в середовищі "регіонів" незадоволений цією пристрастю Януковича, бо став би президентом — мав би 10 таких межигір. Але він не може відмовитися — це не питання фінансів. Людині хочеться — і все. У нас психологія така: положено — не положено. У них же: хочу — не хочу.

×