Статусу регіональних мов угорській, румунській та русинській надала Закарпатська обласна рада 21 грудня. Так реалізувала закон Ківалова-Колесніченка "Про засади мовної державної політики" на території області.

Надання мові статусу регіональної — це компетенція не Закарпатської обласної ради, а органів місцевого самоврядування, пояснює депутат облради від "Фронту змін" 31-річний Богдан Кинів.

— На жаль, питання мови як в Україні загалом, так, зокрема, і в регіонах, залишається спекулятивним, — каже Кинів. — Люди на Закарпатті споконвіку спілкуються всіма представленими тут мовами. В одній сім'ї живуть по декілька представників різних національностей, і ніяких конфліктів через це ніколи не виникало. А от завдяки політикам мова стала засобом конфронтації й розколу суспільства.

Рішення облради має суто рекомендаційний характер і ні до чого не зобов'язує, за словами депутатів і експертів. Крім того, найбільше воно стосується саме угорської мови, носіїв якої на території регіону найбільше з усіх нацменшин.

— Рішення облради — це суто гра на відволікання уваги від більш нагальних проблем, — пояснює Віктор Пащенко, 50 років, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень. — Якщо угорську мову пролобіювали місцеві угорські партії, то щодо румунської та русинської — це взагалі беззмістовна розмова. Тому що навіть згідно з цим недолугим законом, на території має проживати 10 відсотків тої чи іншої нацменшини. Румунів в області — не більш як 3 відсотки. Русини — взагалі не ідентифікована нація, та й літературної русинської мови не існує. За цим рішенням немає жодних ні юридичних, ні практичних наслідків. Мови насправді не набули статусу регіональних, під це не виділено ні копійки з бюджету. А оскільки не виділено ні копійки, то як може бути закон реалізовано?

Восени цього року в місті Берегове на Закарпатті районна та міська ради угорській мові надали статус регіональної. Румунська стала регіональною у селі Біла Церква Рахівського району.

×