Жителям окупованої Донеччини не вистачає грошей на їжу й ліки. Пенсіонери харчуються простроченими консервами з російських гуманітарних конвоїв. У чергах за ними непритомніють, помирають.

6 січня окупанти запровадили нові "прикордонні правила". Після цього курятина та яйця подорожчали на 15%, солодощі — на 30%.

— Российские конфеты и шоколад поднялись в цене. Теперь стоят, как местные. Шоколад ДонКо (виробляють у Донецьку. — ГПУ) есть невозможно. Лучше мед покупать, — каже донеччанка 78-річна Юлія Марченко. — У магазинах на полицях лежать зіпсовані фрукти й бакалія. У Макіївці в магазині "Семерочка" купила гнилі яблука "Флоренція". За 800 грамів заплатила 39 рублів (17,5 грн. — ГПУ).

— Купила манную крупу в "Республиканском" (захоплені магазини АТБ терористи назвали "Перший Республіканський супермаркет" — ГПУ), — каже 40-річна Наталія з Київського району Донецька. — При покупці дефектів не бачила. Вдома відкрила — живий куточок: черв'яки, жучки. Продають усе без розбору. Змішують свіжий товар із залежаним.

На окупованій Луганщині продукти дешевші. Однак недоступні для літніх людей через низькі пенсії. У соціальних їдальнях Луганська незабезпеченим видають порцію тушонки — за талонами й кількістю членів родини. Чергу займають за кілька годин до відкриття. Постійно виникають бійки між мешканцями й працівниками їдальні. Хочуть більші порції і не стояти годинами в чергах.

— Суп с тушенкой и макароны растягиваю на несколько дней, — каже пенсіонерка Марія з Луганська. — Можу зварити суп із курячих ший. У день пенсії дозволяю собі купити білоруських сардельок, бо найдешевші. Хліб беру прострочений, бо дешевший. Пучок зелені — 10 руб­лів (4,5 грн. — ГПУ), кінза — 50 (22,5 грн), огірки доходять до 200 рублів (90 грн) за кіло. Фрукти й печиво дозволити собі не можу. В місяць отримую 2094 рублі (942 грн. — ГПУ).

— Самый шик — привезти что-то из Украины, — каже луганчанка Ольга Черненко. — Заздрять, бо це — зв'язки, можливості. Як колись речі з-за кордону. Маючи зарплату медсестри 3500 рублів (1575 грн. — ГПУ), жити на гроші, що залишилися після придбання їжі, неможливо.

М'ясо купують у мережі "Луганские деликатесы". У магазинах немає сметани. Її беруть на базарах по 80 руб. (36 грн) за 1 л.

— Окуповані території мають три джерела постачання продуктів — Росія, Білорусь та Україна, — каже луганський правозахисник 46-річний Дмитро Снєгирьов.

— З України ідуть перерваним транзитом. За документами — в Грузію. Вантажівки проходять пропускний пункт у Гоптівці на Харківщині і завертають із Росії на окуповані території. Це 30 відсотків. Інша схема — через логістичні центри. Мешканцям прифронтових районів неокупованої частини розподіляють гуманітарну допомогу. Через них іде контрабанда. Виникло поняття — "мурахи". Місцеві приходять групами, забирають товар і передають на окуповані території. Везуть на собі, "кравчучками", колясками. За це платять бойовики. Про схему знає Міністерство з питань окупованих територій.

Російські продукти — найгірші, бо з дешевої сировини. До магазинів надходять часто зіпсовані. Найкращі — українські. Люди розбирають алкоголь, цигарки, мило, шампунь, пральні порошки. З білоруського ходові — молочні продукти, сосиски й риба. Дешевші за російські.

Росія майже чотири роки відправляє в Україну "гумконвої". Там є харчі?

— Так, але вживати їх небезпечно. Дорогою багато псується. Торік у Луганськ через комунальне підприємство "Поколение" завезли партію прострочених консервів для шкіл і дитсадків. Гроші поклав у кишеню мер Маноліс Пілавов.

На місці продукти забирають керівники бойовиків ДНР і ЛНР Олександр Захарченко і Леонід Пасічник. Продають людям через супермаркети.

Звідки беруть кошти на пенсії?

— Ідуть із РФ. Через так званий благодійний фонд, який заснував "БМ-Банк". Торік Росія хотіла перевести ДНР і ЛНР на самофінансування, але це провалилося. Від них має лише збитки. Всі намагання відновити промисловість зазнали поразки. Налагодили лише збут вугілля в Україні через Росію як транзитну країну. Металургія занепала.

Окупанти можуть припинити виплачувати ­пенсії?

— Ні, бо це залежить не від них. Росія взяла зобов'язання з утримання окупованих територій, хоча й заперечує це. Соцвиплати в ДНР і ЛНР для Путіна — питання іміджу. Не хоче остаточно втратити обличчя перед своїми прибічниками. Грається в доброго царя.

Ліки виписали з українськими назвами, а пропонували російські

На окупованих територіях Донбасу не вистачає ліків. Ті, що завозять із Росії, — сумнівного складу й не завжди є в аптеках.

"Маме на ногу упал кусок бетона, — пише в соцмережі луганчанка Яна. — В аптечці — лише йод. Доки лікар оглядав маму, настала ніч. Цілодобова аптека — одна на місто. Зі списку в 10 препаратів було два. Уранці об'їздила всі аптеки. Ліки виписали з українськими назвами, а пропонували російські. Мовляв, на назву не зважайте. Обійшлося в кілька зарплат. Як робила щеплення дитині, вакцину дали безкоштовно. Привезли гуманітаркою. За рукавички, шприц, вату і спирт заплатила."

— 80 відсотків ліків на окупованих територіях — російські, — каже експерт Дмитро Снєгирьов. — Постачають із фірм у Ростові-на Дону, Воронежі та Москві. Завозять гуманітарні конвої. ЛНР легально під замовлення купує в України заспокійливі та ліки для реабілітації після важких операцій. "Луганськ-Фармація" у ЛНР та "Стирол" у ДНР хочуть налагодити власне виробництво ліків, але безуспішно.

×