60-річний Василь Мудрик із села Пирогове під Вінницею займається бджолярством 24 роки. Тримає 40 бджолосімей під лісом у селі Тиврівського району.
— Бджолина сім'я — це жіночий колектив. Осіб чоловічої статі, трутнів, у ній мало. Вони потрібні лише навесні та влітку п'ять-шість разів на рік, для спарювання із маткою. Зимою їх убивають або виганяють з вулика, — розповідає Василь Кузьмович.
Якщо чужа бджола прилетіла у вулик із нектаром у хоботку, то приймають. Без нектару вбивають.
— Та найбільше бджіл дратують миші. Якщо взимку не обгородити пасіку, вони пролазять до вуликів грітися та їсти вощину. Тоді комахи руйнують тепловий клубок і можуть позамерзати. Зазвичай вони тримаються клубком, всередині якого стала температура плюс 31–32 градуси.
Найагресивніші бджоли в холодні дні, коли вітер та дощ. У теплу погоду спокійні.
— Найкращий настрій мають, коли зайняті роботою, носять нектар. Тоді коло вулика хоч у трусах ходи. Щороку в мене є дві-три сім'ї, що жалять найдужче. Але від них отримую найбільше меду. У звичайних викачую 10 кілограмів, а в кусючих — 15.
Якщо вранці гарна погода, а бджоли не вилітають, дощитиме. Якщо сіро, а вони гудуть, буде сонце.
Коментарі