— Тут близько 50 хат і 320 жителів. Сім родин — українські. З приходом до влади в Польщі партії "Право і справедливість" 2015 року нас стараються залякати, аби не сильно себе показували. А ви в Україні полякам усе дозволяєте, — каже 55-річний Богдан із польського села Млини Підкарпатського воєводства, неподалік українського кордону. Стоїть біля могили греко-католицького священика Михайла Вербицького — автора музики українського гімну.
7 грудня в селі вшанували пам'ять отця. Минуло 149 років із дня його смерті. На панахиду приїхали майже 300 людей, 110 — з України. Решта — з навколишніх сіл. Чимало тримають українські стяги. Натовп охороняють дві поліцейські машини.
Млини схожі на хутір, хати далеко одна від одної. На вулицях порожньо. Працюють два торгові центри — "Зал Львівський" і "Зал Київський". Там лише кілька магазинів. Інші приміщення порожні.
Біля могили Михайла Вербицького церква Покрови Богородиці, де він служив останні 14 років. Зараз це костел, але інколи проводяться греко-католицькі служби.
— Років 15–20 тому тут були замішання з поляками. Але з роками вони далися на спокій, — говорить 59-річний Михайло. Був сільським головою Млинів до лютого 2018-го. — Мене би знову обрали, але поїхав на заробітки. Це село вмирає — старі відходять, молодь вирушає у великі міста. Немає жодних перспектив. Був би спокій в Україні і більший рух через кордон, то тут працювали би торгові центри. 40 гектарів викупили біля сусідньої Корчови для цього. Але після початку війни в Україні проекти заморозили.
Панахида триває півгодини. Люди сідають у машини і три автобуси. Їдуть додому.
— Поляки, як москалі. Два однакові народи у ставленні до нас. Колоністи наших земель, — каже місцевий українець 63-річний Славко. — Ми з поляками тільки сусіди. Колегами не будемо. Україна має стати на ноги, щоб захищати тут своїх людей.
Вшанування Михайла Вербицького організовують громадські організації Закерзоння — етнічних українських територій, що після Другої світової війни увійшли до складу Польщі. Їздять у Млини із 1990-го — на день народження і смерті священика. Відвідують і село Явірник-Руський неподалік Перемишля, де Вербицький народився.
У 2015–2017 роках на сході Польщі зафіксували 15 актів вандалізму проти українських могил, переважно членів Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. У сусідній країні їх називають винними у винищенні поляків у 1940-х.
За вандалізм ніхто не покараний. Місцеві влади забороняють відновлювати пам'ятки, кажуть у Млинах.
— Ставлення до нас залежить від того, яку пропаганду веде місцева влада і ксьондз. Як добрий отець, то й місцеві гарно ставляться, а як ні, то зле, — говорить 60-річний Володимир. — Могили руйнували не тутешні люди. Їм байдуже. То приїздили націоналісти з Перемишля чи Варшави.
— У нас не тільки могили руйнують. Стираються сліди української присутності. Наче ми тут ніколи не жили. Це свідома політика Варшави, — додає місцевий житель Юрій, 53 роки.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815-го в Явірнику-Руському. Втратив батька у 10 років. Мати вдруге вийшла заміж і відмовилася від сина.
Михайлом Вербицьким і його братом опікувався родич Іван Снігурський, який служив в українській греко-католицькій церкві. Заснував музичну школу, де навчався майбутній автор музики гімну України.
1850 року Михайло Вербицький закінчив Львівську семінарію і став священиком. 1863-го написав музику до гімну України. Помер за сім років від раку язика.
2 
35413
Коментарі