— 2016-го на Донбасі тривала окопна позиційна війна. Конфлікт — затяжний. Жодна зі сторін не пропонує варіанти врегулювання, — каже координатор ініціативи "Права справа" 45-річний Дмитро Снєгирьов.
— Умови перших і других Мінських угод не задовольняють нікого, — додає. — Від початку були мертвонародженими. Відведення військ у трьох населених пунктах (у Станиці Луганській, Золотому на Луганщині й Петрівському на Донеччині. — ГПУ) провалилося через обстріли бойовиків.
Цього року змінилася позиція Росії. 2014-го дозволяли собі гатити зі ствольної артилерії, систем залпового вогню. Цього року під час пуску українських ракет на Херсонщині 1–2 грудня (навчання Повітряних сил. — ГПУ) Росія грозилася завдати ракетного удару. Обмежилася нотами протесту. Це показово.
Україні вдалося показати зуби західним партнерам. Довести бездіяльність місії ОБСЄ. Після різких заяв спостерігачі почали помічати й техніку, яку завозять із Росії, і живу силу. Загиблих, яких везуть із Донбасу в Росію.
Буксує звільнення полонених. Бо Росія намагається ввести нового підконтрольного собі гравця — Надію Савченко. Блокує роботу офіційної української делегації. Звинувачує у бездіяльності. Проте Україна не піддалася на цю провокацію. Можливо, саме тому сталося загострення на Світлодарській дузі. Бо перед зустріччю в Мінську 21 грудня Росія не домоглася вигідних передумов.
Які події були визначальні у війні цього року?
— Ми не втратили території. Навпаки — застосували тактику жаб'ячих стрибків. Поступово звільняли ділянки. Ідеться про бої в Авдіївській промзоні, на Світлодарській дузі, на Луганщині. Поліпшили наші позиції тактично. Україна нав'язала свою тактику у веденні війни. Це — головне досягнення.
На окупованих територіях керівники Олександр Захарченко та Ігор Плотницький посилили свої позиції. Плотницький ліквідував опозицію. Балачки, що Росія його зливає, — неправда. Те саме — із Захарченком. Про об'єднання ДНР і ЛНР не йдеться. Не підуть на це, бо втратять владу і фінансові потоки.
Який моральний стан бойовиків і російських військових?
— На низькому рівні. Про дисципліну не йдеться. Позиційна війна — це матеріальна і моральна втома обох сторін. Активних дій немає. Але уряди як Росії, так і України змушені фінансувати війська на передовій. Саме тому Росія обрала цю тактику. Хоче знищити ледь жевріючу економіку України.
Позиційна війна не може тривати вічно. Що може змінити ситуацію?
— Усе залежить від політичної волі української сторони. Так було під час конфліктів у Карабаху і Придністров'ї. Особливо першому. Контрабанда нафти, незрозумілий характер військових дій. Дуже нагадує Донбас. Але там усе змінив прихід вольової людини — Гейдара Алієва (президент Азербайджану. — ГПУ). Зупинив війну, направивши всі фінансові потоки країни на переозброєння армії й переоснащення економіки.
Усе залежить від того, коли в українського проводу з'явиться воля зупинити війну. Переозброїти армію і звільнити нашу землю за хорватським чи карабаським сценаріями. Жодного успіху в дипломатичному розв'язанні цих конфліктів не було. Поява нових перемовників не вплине на їх якість.
Росія не відповість повномасштабною війною на спробу звільнення території. Якби хотіла, вона була б ще 2014-го. Україна — не Сирія. Реакція світу і нашого суспільства буде іншою. Зовнішня агресія 2014-го об'єднала націю. Путін це розуміє. Сил протистояти достатньо.
Як зовнішньополітичні фактори 2017 року можуть вплинути на події на Донбасі?
— Сподівання Росії, що Трамп буде проросійським президентом, не виправдовуються. Скоріше навпаки. Його адміністрація заявила, що готова розглядати надання Україні летальної зброї. Але не безкоштовно, а на умовах продажу у відстрочку.
Вихід Британії з ЄС України прямо не торкнеться, бо ми не є членами Євросоюзу. Усі конфлікти в Європі спровоковані спецслужбами Росії. Зокрема, щоб вивести наших партнерів із переговорів по Україні. Аби Франція, Німеччина і Велика Британія не відволікалися на нас, а вирішували внутрішні питання. Серед них — збереження ЄС і подолання злочинності, яка виникла через неконтрольовані потоки біженців.
У війні з Росією все залежить від українців. Ніхто нас не захистить. Весь тягар ляже на наші плечі.
3 
1
Коментарі