— Почали жнива всередині червня. Вперше за 18 років роботи. Колос з'явився ще у травні, — каже фермер із Херсонщини 47-річний Микола Дяченко.
— Через аномальну спеку зерно дрібне — не налилося як слід. Часто колосок неповний, але від найменшого вітру лягає — стебла дуже тонкі. Якщо не зберемо зараз і колосся ляже на землю — втратимо більше третини врожаю. Опадів бракує кілька років, однак ситуацію псує ще й зависока температура. Волога із землі швидко випаровується. Якщо найближчим часом не підуть дощі, залишимося без кукурудзи й соняшника.
Із 13 червня почалися дощі. Але вони не врятують ситуацію.
— Кліматичних змін зазнала практично вся територія країни, — каже Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України. — У Київській, Сумській, Чернігівській, Житомирській областях з'явилися суховії (вітер із високою температурою і низькою вологістю повітря. Спричиняє зневоднення ґрунту. — ГПУ). На Закарпатті стало спекотніше, ніж на Херсонщині. Якщо 20–30 років тому кукурудза визрівала не у всіх регіонах, то останніми роками достигає скрізь, навіть в Івано-Франківській області. Там раніше накопичувалося найменше тепла, росли тільки ранні гібриди.
Полуниця зазвичай дозріває 50 днів. Нинішнього року — за місяць. Це ж стосується смородини, малини, аґрусу.
У південних регіонах збирають по два врожаї картоплі. Частіше стали використовувати штучний полив і менше сподіватися на погоду.
— Маємо гектар поля, — каже 40-річна Ольга Гоменюк, фермер з Одещини. — Торік поставили систему крапельного зрошення. Займаємося полуницею й картоплею. Викопали свердловину. Кілька місяців користувалися водою, а тоді вона зникла. Інші підприємці також скаржаться на брак води. Криниці пересихають. Кілька разів їздили в Китай — там вчать збирати воду з роси й випарів. Це стає актуальним для нас. На полі дощу не було понад півтора місяця.
Найбільше від посухи постраждали Херсонська, Одеська, Хмельницька, Дніпропетровська і Вінницька області.
— Високого врожаю фруктів та ягід не буде. Зав'язь обсипається. Для поливу одного дерева треба вісім відер води раз на два дні, — розповідає хмельниччанин 52-річний Віктор Марчук. — Особливо постраждали кущі та ягідники. Смородина достигла на місяць раніше, ніж зазвичай. Малина втратила понад 20 відсотків урожаю. Ягоди дрібні й не мають соку. Такі не годяться на заморожування й транспортування.
Через спеку почали встановлювати більше кондиціонерів у приміщеннях.
— Температура 37–40 градусів надворі є критичною для людей. При такій непритомніють, підвищується тиск. Спека небезпечна для гіпертоніків, — пояснює столичний лікар-терапевт 37-річний Сергій Адаменко. — Торік максимальна температура в Києві становила 42 градуси на сонці. Цього дня мали найбільше викликів. Якщо така тримається тиждень, у людей починаються проблеми з диханням, розширюються судини, тіло набрякає — через велику кількість спожитої води. Радимо вдома встановлювати кондиціонери або хоча б мочити ганчірку і чіпляти на вікно. В центрі кімнати варто поставити вентилятор і пляшку з водою. Це особливо важливо для малих дітей. Максимальна температура повітря для них — 26 градусів. При вищій починаються проблеми зі сном, обміном речовин. Стають кволі, не хочуть гратися, плачуть.
— Із 14 червня на заході України пройдуть дощі, — каже синоптик 57-річна Наталка Діденко.
— Також — смугою Вінниччина — Черкащина — Полтавщина — Харківщина. На півночі зачеплять Житомирщину й Сумщину. На Луганщині й Донеччині стоятиме суха погода. Повітря буде свіжіше в західних областях — плюс 22–26 градусів. У південних і південно-східних — до плюс 33.
За кілька днів скрізь знову пануватиме спека.
— Липень буде вологий і теплий. Можливі бурі з градом. Серпень очікуємо спекотний. Опадів буде мало, — каже народний синоптик Леонід Горбань, 78 років.
3 
1
Коментарі