8 грудня о дев'ятій ранку в Києві попрощалися з двома героями АТО: 27-річним Михайлом Покидченком із позивним "Малий" та Дмитром Мищишиним, 32 роки.
Панахиду провели шість військових капеланів.
— Михайло був людиною-допомогою. Правильний, професійний, розважливий. Спину прикрити — це про нього. Приклад сина, батька, гордість для батьків і страшна втрата для всієї України, — говорить волонтер Віталій Грегор.
Михайло Покидченко родом із Мукачевого на Закарпатті. Був на Майдані, пішов добровольцем на Донбас у травні 2014-го. Служив у ДУК "Правий сектор". Цього року підписав контракт у 128‑й гірсько-піхотній бригаді. Загинув 5 грудня під час кулеметного обстрілу бойовиками в Опитному під Донецьком. Залишилися дві доньки 4 та 6 років.
— Дуже добрим був, — згадує волонтерка Ірина Цибух. — Завжди ставився до всіх із добротою і вірою в людей. Скрізь був своїм. Проводив офігенні екскурсії по передку. Дуже любив молоко. Чекав, коли привезу. Хотів, щоб донечка була схожа на нього. Планував віддати на бойове мистецтво, щоб могла захищатися. Називав маленькою валькірією. Під час останньої нашої розмови розповів, що купив їй велосипед.
Дмитро Мищишин служив у 24-й механізованій бригаді. Родом із села Гиновичі Бережанського району Тернопільщини.
Загинув 5 грудня поблизу міста Кремінної на Луганщині. За попередніми даними, чоловік замерз.
— Обставини уточнюють. Складні умови, триває розслідування, — каже Грегор.
Михайла Покидченка поховали на Алеї слави центрального цвинтаря Мукачевого. Дмитра Мищишина — на Тернопільщині.
Коментарі