Краєзнавець 44-річний Микола Бендюк із села Оженин Острозького району на Рівненщині понад 20 років колекціонує речі, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Він зібрав 100 "Кобзарів", половину з яких вважають рідкісними.
— Затамовую подих, коли беру до рук цю книжку. Її надрукували бандерівці на похідній друкарні 1945 року в Німеччині. Націоналісти, які опинилися в таборі для переміщених осіб у Регенсбурзі, читали Шевченка. Видали тоді 10 таких книжок. До наших днів зберігся тільки один примірник. Це — мій сотий "Кобзар", — розповідає Микола Бендюк про нове придбання.
Книжкову колекцію краєзнавець зберігає в старій шафі ХІХ ст., виготовленій у стилі ренесанс. Загалом зібрав понад 200 різноманітних предметів — книжок, листівок, скульптур, пов'язаних із життям і творчістю Тараса Григоровича. На його письмовому столі лежить відкритий "Кобзар" 1915 року.
— Його надрукували у Відні 6-тисячним тиражем на старому папері із водяними знаками, щоб максимально наблизити книжку до видань першої половини ХІХ століття, — пояснює колекціонер. — А подивіться на цей "Кобзар" 1907 року. У ньому вперше надрукували не урізані цензурою тексти поем "Сон", "Кавказ", твори "Юродивий" та "Марія".
Найціннішою книжкою у своїй колекції краєзнавець називає "Буквар южнорускій", виданий Шевченком 1861-го.
— Це — остання його прижиттєва книжка. Таких в Україні тільки три. Вартість на букіністичних аукціонах може становити до 10 тисяч доларів. А купив "Буквар" три роки тому в столиці за 15 гривень. Шевченко видав його для навчання української грамоти в недільних школах. На сірому папері, обсягом 24 сторінки, коштував 3 копійки, мав тираж 10 тисяч. А щоб роздобути гроші на друк, письменник намалював автопортрет і розіграв його в лотерею.
"Кобзарі" з колекції Миколи Бендюка експонували у виставкових залах Львова, Рівного та Острога.
— У нашому краї завжди цінували друковане слово. Згадаймо, написання 1561 року Пересопницького Євангелія, видання 1581-го Острозької Біблії. Знаково, що унікальну колекцію видань творів Тараса Шевченка зібрав наш земляк, що живе в кількох кілометрах від Острога — міста, яке в давнину називали Волинськими Афінами. Тут була відома книгозбірня князя Костянтина Острозького, — говорить Володимир Борщевич, 38 років, кандидат історичних наук.
Коментарі