— Ви мене не здивували, ви мене налякали. Я просто через кілька днів сама буду вручати премію і мені якось... Ой, дякую дуже. Це для мене велике щастя, — каже зі сльозами на очах львівська поетеса Мар'яна Кияновська, 39 років. Вона стала лауреатом VII міжнародного фестивалю поезії "Київські лаври". Відкрили захід 17 травня у фестиваль-ресторації "Диван" на столичній Бессарабській площі.
Мар'яна читає кілька віршів, у тому числі з епіграфом своєї доньки "Часу немає ніде", і йде до зали.
— Мар'яна забула гроші, — кричить у мікрофон поет 30-річний Олег Коцарев. — А гроші, Мар'яно!
Вона повертається за конвертом із $1 тис. премії. Таку ж суму вручили іншому лауреату москвичці Марії Галіній, 53 роки. Окрім грошей, їм подарували статуетки, виготовлені київським скульптором Андрієм Дерев'янком.
Після вручення премій із читанням віршів виступають лауреати минулих років — українці Тарас Федюк, Петро Мідянка, Борис Херсонський, поляк Богдан Задура, а також Олексій Цвєтков і Бахит Кенджеєв із Нью-Йорка.
Присутні за столами частуються горілкою і вином, закушують канапками, шашликами та іншими наїдками, спілкуються та сперечаються. Поет Сергій Жадан, 37 років, сидить із трьома жінками, читає програмку фестивалю. Потім іде шукати на інших столах коньяк. Знаходить пляшку, забирає до себе.
Лауреат Шевченківської премії 52-річний Петро Мідянка сидить за столом із своєю дружиною Людмилою Загоруйко та поетом Олегом Лишегою, 62 роки. Курять. Біля них стоїть із бокалом червоного вина Юрій Винничук, 60 років.
— Те, що ти пишеш, це не поезія, а проза, — кричить сп'янілий Олег Лишега.
— А ти почитай французьку літературу — відрубує Юрій Винничук. — Про що писав Рембо: як вони пили, як трахалися, хто зверху був, хто знизу. Так їм що — можна, а нам — ні?
Вечірка продовжується до опівночі.
— Ромчику, виходь, — кричить на виході із зали висока рудоволоса жінка. — Виводь Хадановича, а я Винничука виведу. Їдемо до нас.
Усього учасниками фестивалю стали 130 поетів і літературознавців з України, Росії, Білорусі, США, Польщі, Грузії. Він тривав по 21 травня в Києві та Харкові.
— У подальшому розширятимемо географію фестивалю, — каже організатор 43-річний Олександр Кабанов, головний редактор журналу "ШО". — Поїдемо в Ужгород, Херсон, Полтаву, невеликі міста. Місія журналу "ШО" — відкриття нових авторів, створення культурного простору в провінції. Будемо направляти туди українських, російських, грузинських поетів. Сподіваємося, що з наступного року до нас приєднаються і болгарські.
3 
1
Коментарі