Четвертий місяць у райцентрі Голованівськ на Кіровоградщині немає колишнього нардепа-"бютівця" 46-річного Віктора Лозінського. Його розшукують за підозрою у вбивстві.
— Без Лозінського стало легше жити, — каже 49-річний Іван Кучер, колишній голова райдержадміністрації. — Принаймні психологічно. Ніхто нікого не чіпає, всі живуть, як і жили колись до нього. Кожен заробляє на хліб, нікому не мішає. Смотрящого нема. Лозінський сам себе таким призначив і керував усіма і всім. Вирішував — кому жити, кому ні, кому робити, а кому без копійки сидіти.
У Голованівську живуть багато друзів і знайомих екс-нардепа.
— Вони рипаються, думають перебрати на себе його повноваження, — продовжує Кучер. — Є Лозінський чи нема, але система у районі навряд чи зміниться скоро. Люди бояться звертатися до прокуратури, міліції. Безполєзно шукати справедливість. По собі знаю. Торік провели в мене незаконний обшук. І що? Благо, що не підкинули нічого, а то б міг у тюрмі сидіти. Приміром, приходить зараз у міліцію молода людина. Зарплата — сміх, а треба сім"ю годувати, хату зводити. Бачить, що всі крадуть, і собі тягне. А такі лозінські підгинають їх під себе. Он Ковальський (Михайло Ковальський — колишній керівник районної міліції. — "ГПУ") дослужився до підполковника. Сиди керуй, будь гарантом закону. Так ні, пішов служити Лозінському, протирати йому фари.
Будинок колишнього народного депутата — у центрі міста. Подвір"я розміром 100 на 50 м обгороджене 3-метровим парканом із червоної цегли. У дворі — два будинки, між ними стоїть зелений бронетранспортер із рожевими дзеркалами. Ростуть ясен, горіх, дуб, ялина, вишні, висаджений газон і троянди. Доріжки вимощені плиткою, є басейн. Територію охороняють вісім лайок. У липні вони були значно вгодованішими.
— Менший будинок для гостей,— розповідає 66-річний сусід Іван Ліонов. — Там чотири кімнати, кожна на двох людей. Велика хата — господаря. Її звели років 15 тому. Там три поверхи. На першому — більярдний стіл, на другому— телевізор, диван, на третьому — спальня. Як Лозінський тут жив, нам було веселіше. Вирувало життя, до будинку черги стояли, бо люди по допомогу приходили, щось хотіли. Вітя — син механізатора, а пробився у Верховну Раду. Ділився з людьми, але його убрали.
49-річний священик Василь Гдешинський чув від людей, що півтора місяця тому до будинку приїздила дружина екс-нардепа.
— Навіть феєрверки пускала, — каже. — Це насторожило людей. Міліції багато позбігалося.
За півтора кілометра від будинку Лозінського живе його тітка 73-річна Людмила Торкотюк.
— Вітя стільки людям добра зробив, скількох спас, а йому тепер так дякують, — обурюється. — Десь бідне, голодне зараз. Нікому кварту води подати.
За 100 м від подвір"я екс-нардепа — школа ім. Тараса Шевченка. Лозінський відремонтував тут спортзал, поставив металопластикові вікна. Загалом витратив 1 млн грн.
— Тепер нема людини, яка б нам допомагала, — зітхає директор Ольга Томашевська. — А нам ще треба харчоблок відремонтувати, другий і третій поверхи. Опалення міняти, бо труби постійно течуть. Лозінський навесні обіцяв усе зробити. Казав: якщо не за свої, то з держбюджету виб"є.
Недоробили ремонт у дитсадку "Малятко".
— Ми в розпачі, — каже виконувач обов"язків директора дитсадка 53-річна Інна Чернега. — Весною обіцяв зробити опалення, відремонтувати підлогу, у дворі асфальт покласти. Піску завіз. Це все, мабуть, його і чекатиме, бо ніхто більше грошей не дасть.
Люди кажуть: нещодавно бачили колишнього нардепа. Він був у камуфляжній формі, приїхав у білих "жигулях".
— Канєшно, Лозінський повернеться, — впевнений Іван Ліонов. — І його тут приймуть на ура.
— Але того, що було, не буде ніколи, — підвищує голос Іван Кучер. — Побачу, як він уживеться без своїх холуїв: райпрокурора, начальника міліції.
— Якщо і повернеться, то такого авторитету не матиме, — вважає Василь Гдешинський.
3 
1
Коментарі
5