Коровай на весілля сина Олександра співак Павло Зібров, 51 рік, замовляв у друга — отця Агафангела. Він живе у Вінницькій області.
— Коровай пекла матушка, Агафангел посвятив і привіз у Київ, — розповідає Зібров. — Він був великим, кілограмів 5. Прикрашений традиційно — двома голубками з пшеничного тіста і гілочкою калини. Смачний! Довго не черствів. Їли тиждень по весіллі, був свіжий і пухкий.
Пекар-майстер зі столичного Булочно-кондитерського комбінату Михайло Загаба, 61 рік, каже, що коровай мають пекти добрі люди.
— Погана людина добрий хліб не спече. Пекар має мати художній смак, золоті руки і гарну душу. Коровай усе відчуває. Довіряємо пекти його людям з міцними сім"ями. Кажуть, це допомагає молодим.
Найбільший короваї, спечений на комбінаті, важив 9 кг.
— Із борошна, дріжджів і води готуємо опару, яка стоїть годину-півтори. Ділимо тісто навпіл. В одну частину додаємо цукор, маргарин, яйця, борошно, ванілін. З неї печеться основа короваю. Вона зазвичай темніша, бо цукор карамелізується. Поверхню змазуємо яйцем, щоб була гладенька і блищала.
Випікають при температурі 180–200 °С.
— Із прісної частини ліпимо прикраси — колоски, калину, соняшник, кільця. Вінчають коровай голуби — символ вірності. В основному використовуємо національні символи. Написи й емблеми практикують більше у тортах.
Каже, під час посту замовлень меншає.
— Найкоровайніші — серпень—жовтень. У ці місяці печемо втричі більше. Працюємо у дві зміни.
Коментарі