
Вісім років бере участь у війні майор Збройних сил України 37-річний Кирило ВЕРЕС. За цей час зібрав усі державні нагороди. Має орден "Народний Герой України", є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького. Нещодавно отримав звання Героя України.
— Воювати у мене в крові. Прадід брав участь у Першій світовій, а потім разом із дідом — у Другій. Він загинув 1943 року, похований у братській могилі на Київщині. Дід — технік-лейтенант — на війну пішов 1941-го. Був командиром паркового взводу. Пройшов три табори, — розповідає Кирило Верес. — Мені воювати легше, ніж їм. Тепер поле для маневру і фантазії безмежні — атакуй, як хочеш.
Кирило Верес має три вищі освіти. Працював фінансистом, був підприємцем. Воювати пішов 2014-го. Наступного року брав участь у затриманні кадрових російських розвідників Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва. Тоді це стало прямим доказом участі російських військових у війні проти України. На початку 2018-го потрапив до складу 54-ї бригади. Разом зі своєю групою "К-2" провів ряд операцій, знищив не одну позицію ворога. Група стала однією з найрезультативніших підрозділів у складі ЗСУ.
— Коли на початку повномасштабної війни на нас пішла російська колона, я дивився на них і думав: "Що робити?" Вони нас переїдуть і підуть далі. Потім прийшла інша думка: "Куди нам відступати? Це наша земля, потрібно боронити". Як ми підбили їхній другий танк, я дав команду: "Ніхто не відходить ні на крок. Б'ємося до останнього". Дивлячись на те, як горять їхні танки, приходило усвідомлення, що ми переможемо. Це психологічно важливо. Навіть якби вони пройшли наші ряди, ми запустили б їх у котел і знищили всіх. Бачити російський танк, у якому вибухає боєкомплект — найбільша насолода для українських військових.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
Коментарі