Із вересня в перших класах навчатимуть за новими програмами й підручниками. Вже перепідготували вчителів початкових класів. Учні відтепер ходитимуть до школи 12 років.
— Це передбачає комплекс програм і підходів до навчання Нова українська школа. Дітям викладатимуть відповідно до їхніх вікових особливостей. У роботі з наймолодшими використовуватимуть більше ігрових елементів, — каже керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти 55-річний Віктор Громовий. Розповідає про зміни в молодшій школі та їх наслідки.
Чи виправдана велика кількість ігор у початковій школі?
— Так, основна форма пізнавальної діяльності молодших школярів — гра. Треба брати на озброєння і підхід "діти можуть навчатися мимоволі". Наприклад, килимки в початковій школі потрібні не для збирання пилу, а для розвитку дітей. Це можуть бути килими-пазли, килими-географічні карти чи із зображеннями доріг, планет Сонячної системи, зоологічні килими. Вони мають бути зроблені зі спеціальних безпечних для дітей матеріалів.
Як вплине на успішність дітей відмова від оцінок і домашніх завдань?
— Це не погіршить успішності. Навчання без оцінок практикують у багатьох країнах вже кілька десятиліть. Якщо дитину не перенавантажувати, вона хотітиме вчитися й пізнавати щось нове. Це закладено природою.
Якщо не буде цифрової оцінки, це не означає, що вчителі не можуть словесно оцінити виконану учнем роботу чи використати для цього зірочки, смайлики в зошиті.
Яку користь принесуть одномісні парти?
— Із ними легше трансформувати простір класної кімнати, наприклад, для організації групової роботи. Їх можна ставити в коло чи групувати. Але найголовніше — в кожного учня буде власний простір. Після цього зміниться манера поведінки дітей. Одномісні парти мають стояти хоча б на віддалі 40 сантиметрів, інакше нічого не зміниться. І є проблемою, що в наших класах 35 учнів і площа 50 квадратів. Парти, в кращому випадку, доведеться зсунути як двомісні.
22 тисячі українських учителів перших класів пройшли онлайн-курси з підвищення кваліфікації. Чи вони ефективні?
— Жодні курси радикально не вирішать питання професійного розвитку вчителя. Це безперервний процес. Підготовка вчителів до Нової української школи є лише імпульсом до змін. Далі кожен має працювати над собою.
Чим різнитиметься рівень випускника теперішньої школи й того, що буде за 12 років?
— Другий вільно розвиватиме власні таланти. Його не заганятимуть у рамки. Це буде впевнений українець, який зможе реалізувати себе де завгодно.
Що зміниться в навчанні дітей із особливими потребами з 1 вересня?
— Ми робимо тільки перші кроки в цьому напрямі. По-перше, не готові матеріально. Скажімо, в розвинених країнах школу з інклюзивними класами ніхто не відкриває без ліфта. По-друге, не готові організаційно. Якщо в класі є діти з особливими потребами, потрібен асистент учителя, а це додаткові кошти. Також не готовий сам вчитель. Слід мати зовсім інші компетенції та навички роботи. По-третє, не готові батьки. Багато агресивно налаштовані, бо "чому моя дитина має вчитися з такими дітьми".
До освітньої моделі якої країни тяжіє наша шкільна освіта?
— Маємо гібрид. Залишаємо кількість учнів, як у Китаї, а робимо освітній простір Фінляндії. Не важко передбачити, що в результаті матимемо недієздатну структуру. Потрібно шукати власні варіанти за цих умов фінансування та менталітету.
Які можуть бути труднощі у впровадженні Нової української школи? Які небезпеки?
— Перша небезпека — збереження директивної системи управління. Шкільну освіту не можливо реформувати зверху, лише знизу. Головним джерелом змін є свобода педагогічної думки. Зберігається й друга проблема — вкрай низький престиж професії вчителя. Ми перетворили їх на професійних жебраків. Третя — більшість батьків самоусуваються від ролі активного учасника освітнього процесу. Навіть більше того, під приводом боротьби з поборами почало з'являтися агресивне середовище навколо школи: "Я сплачую податки, тож забезпечте мою дитину такою школою, як у Фінляндії". Якщо ж реально подивитися, які податки сплачує рядовий фін, а які українець, це буде небо й земля.
2 
35413
Коментарі