вівторок, 09 квітня 2013 06:15

"Карликові школи на 20-30 учнів пристойної освіти не дають"

Автор: фото: ОЛЬГА КАМЄНЄВА
  Віктор Громовий: ”Жодна європейська держава не витримає економічно такої роздутої шкільної мережі, як у нас”
Віктор Громовий: ”Жодна європейська держава не витримає економічно такої роздутої шкільної мережі, як у нас”

Цього року в Україні планують закрити щонайменше 143 школи, в яких навчаються понад 3175 учнів. Зекономлять на цьому 44 млн грн. Сьогодні в державі близько 19,5 тис. загальноосвітніх закладів, які відвідують 4,2 млн учнів.

— Це вимушений крок, — каже 49-річний Віктор Громовий, експерт з освітньої політики. — Якщо школи закривати розумно, створити шкільний округ, то скорочення піде на користь дітям. Маю чимало прикладів. От у Гадячі на Полтавщині є гімназія, і там на дитину приходиться 4-5 тисячі гривень витрат на рік. Є школа в одному із сіл Гадяцького району, де 22 учні, й витрати на кожного — десь 20 тисяч. А якість освіти — небо і земля. Якщо цим дітям організувати транспорт і харчування, вони навчалися б у кращих умовах. І в бюджеті зекономляться серйозні кошти. Але є проблема вчителів. Бо ті, які звикли працювати у сільській школі, здебільшого не мають кваліфікації, щоб працювати в гімназії. Тому будуть безробітні. Але це об'єктивна річ. Ми маємо демографічну кризу, і наповнюваність шкіл меншає. Тож їх закриватимуть і надалі. Бо жодна європейська держава не витримає економічно такої роздутої шкільної мережі, як у нас.

Існує якийсь ліміт?

— Норматив наповнюваності школи — щонайменше п'ятеро учнів на клас. Але в деяких районах його опускають до трьох. Зрозуміло, що з погляду економіки це повний абсурд. Не виправдовує себе. Коли існують ось такі мініатюрні, карликові школи на 20-30 учнів, то пристойної освіти вони, як правило, не дають. До того ж я туди їздив і бачив, як там відбувається навчання — вчитель трьом учням читає матеріал за пожовклими конспектами 20-річної давності. Але важко закрити одразу всі неперспективні школи, бо існують законодавчі бар'єри. Наприклад, цього не зробиш без згоди місцевої громади. А вона зазвичай категорично проти. Бо її накручують учителі, які не хочуть втрачати роботи.

Як тоді держава це обходить?

— Призупиняє роботу школи. Є така смішна формула. Якщо пошкребти, то виявиться, що в нас ще сотні шкіл закриті з таким формулюванням. Вони вважаються діючими, але не працюють. Уже й будівля зруйнована, а на папері школа є.

Як розв'язати проблему шкіл?

— У Грузії нещодавно провели ваучеризацію освіти. Дітям видали ваучери — кошти на утримання у школі. І заклад, куди йшов учень, діставав ці кошти. Відповідно, школи, до яких діти не понесли ваучери, померли самі собою. У нас цього економічного механізму немає. Тож їх закривають поступово й безсистемно. У селах потрібно розвивати малий бізнес і ремесла, щоб селянам було з чого жити. Тоді із сіл не їхатимуть, і проблема шкіл розв'яжеться.

Зараз ви читаєте новину «"Карликові школи на 20-30 учнів пристойної освіти не дають"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути