— З Олесем Гончарем ми познайомилися ще в далекому 1934-му в Харківському технікумі журналістики, — згадує Яків Оксюта, 89 років. — З того часу й до останніх днів був близьким його другом.
У неділю чоловік приїхав до музею-садиби письменника в село Сухе Кобеляцького району Полтавщини. Там відзначили Трійцю і 90-річчя з дня народження Гончара.
— В офіційній біографії Олеся Гончара написано, що він народився 3 квітня 1918 року. Та його сестра Шура розказувала: коли Олесь з"явився на світ, то бабуся сказала, ніби його знайшли в картоплі. Тому Шура побігла подивитися, чи немає там ще й сестрички. Отож народився Олесь Терентійович аж ніяк не у квітні, а на початку червня, — розповідає під час екскурсії директор музею-садиби Тетяна Бондаревська. — А батько записав 3 квітня, бо 4 народилася Шура. Він хотів, щоб діти були записані поруч.
Яків Оксюта каже, що у студентські роки пророкував, що писатиме рецензії на твори Гончара.
— Сідаємо вечеряти. Кільки купимо чи хамси. Поп"ємо голий чай, і Василь Бережний (український письменник і журналіст. — "ГПУ") починає: "Олесь, як ти будеш видатним письменником, я накрию такий стіл!" І починає фантазувати. А ми тільки слухаємо і слину ковтаємо, — згадує Яків Оксюта. — І таки став Олесь великим письменником. Дуже переживав, коли його цькували за "Собор". А ми з Бережним і Володею Ягуповим із "Кримської правди" заспокоювали: "Усе перемелеться".
Коментарі