Майже рік археологи та генетики досліджували останки київського князя Ярослава Мудрого. Торік у вересні дерев'яний саркофаг з його кістками дістали з гробниці у Софійському соборі Києва. Відправили на експертизу у Велику Британію і Швецію. Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясували: то жіночий череп і скелет.
— Точно відома лише дата і причина смерті Ярослава Мудрого, — каже Ірина Марголіна, заступник директора заповідника "Софія Київська" з наукової роботи. — Хотіли дослідити останки, щоб визначити, як князь виглядав, скільки років прожив. Планували відновити портрет.
Зі слів Ірини Марголіної, за останні 100 років саркофаг відкривали тричі. 1939-го останки відправили на експертизу у Ленінградський інститут антропології. Із розрізнених кісток склали чоловічий і жіночий скелети. Один належав 70-річному чоловіку, який мав вроджену кульгавість і патологічні порушення у правому тазостегновому суглобі. Із літописів відомо, що Ярослав кульгав із дитинства.
— Другий кістяк належить жінці років 50. А череп — ще якомусь чоловікові, — продовжує вона. — Коли ми відкрили саркофаг рік тому, то виявили лише один скелет. Були впевнені, що це Ярослав. Коли довідалися, що там жінка, почали шукати в архівах і старих газетах інформацію. Хотіли дізнатися, скільки кісток привезли з Ленінграда. Запитували людей, які працювали у той час в заповіднику. Виявилося, що скелет князя зник уже в Києві.
Одна зі співробітниць музею Надія Миколаївна, 50 років, стверджує, що останки Ярослава Мудрого покояться у церкві Святої Трійці в Брукліні, у США.
За останні 100 років саркофаг відкривали тричі
— Ми відшукали спогади митрополита Іларіона. 1943-го, коли німці відступали, Українська православна церква запитувала у німецького командування дозвіл вивезти останки князя. До Варшави їх повіз майор німецького війська Пауль фон Денбах. Там передав їх для перепоховання архієпископу Палладію (єпископ Російської православної церкви. — "ГПУ"). Той забрав їх із собою до Америки.
Кістяк, який тепер дослідили антропологи, характерний для жінки 45–55 років.
— Вона належала до типу північної європеїдної раси, мала міцну статуру, — продовжує Надія Миколаївна. — Шведські вчені припускають, що це Інгерда, дружина Ярослава. Але її прах зберігається у Софії Новгородській. Може, це жінка, яка захищала могилу князя під час пограбувань. Її могли вбити і кинути до саркофага.
2 
1
Коментарі
1