— Я 10 років одружений з жінкою з Запоріжжя. Ми жили в Італії, але приїжджали в Україну на відпочинок. Під час таких поїздок роздивлявся довкола, ходив по місцевих закладах, вивчав їх. Син запропонував привезти сюди італійську кухню і відкрити свою справу, — розповідає 55-річний Фабріціо Коше. Говорить італійською. Відкрив кав'ярню "Фабріціо" в центрі Запоріжжя. Поставив умову — обслуговувати клієнтів українською мовою.
— Понад місяць шукали приміщення. Більшість закладів у центрі міста побудовані з радянських часів — завеликі і з високою стелею. Невдовзі дізналися, що закривається кафе "Африкана". Вирішили його викупити, — каже Фабріціо. — Було жаль колишнього персоналу. Щоб люди не залишилися без роботи, обіцяли підвищити зарплату за те, що говоритимуть державною мовою. Спілкуватися російською між собою або переходити на цю мову за бажанням клієнта їм ніхто не забороняв.
Почалося неймовірне обурення: "Почему на украинском?" Сказали: "Мы бы пришли к вам, если бы не вот это требование насчет украинского языка". Був шокований, коли жоден не захотів залишитися. Переконаний, що персонал українського кафе має говорити українською.
Ця проблема з мовою — штучна. В Італії люди мають сотні різних діалектів, але всі знають італійську. Персонал у закладах завжди обслуговує клієнтів державною мовою. Лише на прохання відвідувачів переходить на іноземну. У нас були подібні проблеми в районі Тіроло в Італії. Там велика частина населення говорить німецькою. Але діти німецькомовних сімей розмовляють і навчаються в школах італійською. Мене дивує, що в Україні народ поділений за мовою. Люди мають право розмовляти, як їм зручно, але державну — знати повинні.
Після цієї ситуації новий персонал знайшли швидко. Дали оголошення про прийом на роботу. Вказали, що працівник обов'язково повинен володіти українською. Відбирали молодих людей, без досвіду роботи. Краще навчити з нуля, ніж перевчити. Охочих було багато, але на роботу взяли лише двох — бармена й офіціантку. Більше поки що не потрібно, основну роботу виконуємо сім'єю. Ми з дружиною готуємо на кухні. Син — адміністратор. Іноді допомагає з нескладними стравами. В цьому нічого дивного. В Італії 95% власників кав'ярень працюють у них сім'ями. Самі готують та обслуговують клієнтів у залі.
— Залишилося лише продумати графік. В Італії люди приходять їсти тільки в обід і ввечері, — каже син власника 26-річний Микита. — Ця пауза від другої до шостої години дає можливість докупити продукти і приготувати страви. В Україні люди можуть прийти в будь-який час. Тому на роботу приходимо зранку, докуповуємо продукти і працюємо до 11-ї вечора. Менш ніж за місяць я скинув 6 кілограмів. Не встигаю нічого з'їсти. Тому зробили вихідний у неділю, щоб трохи перевести дух.
У кафе щодня наплив відвідувачів. Коли відкривалися, на це не розраховували. Спочатку орієнтувалися, що заходитимуть ті, хто близько працює чи живе. Не давали рекламу. Хотіли спочатку привести все до ладу і набити руку. Звісно, був страх, що люди до нас не йтимуть. Але після посту в інтернеті про ситуацію з персоналом того ж дня повалили клієнти. На другий день замовили два банкети. Було таке, що пара стояла на вході і чекала, доки звільниться столик.
54 відсотки українців вважають, що у торгівлі та сфері послуг на звернення українською мають завжди відповідати українською. Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології у травні по всій Україні. Порівняно з 2014 роком, ця цифра зросла на 19%. Російську мову підтримали лише 23% опитаних. Інші вважають, що продавці мають право відповідати так, як їм зручно.
5100 – 6800 гривень штрафу за відмову обслуговувати клієнтів українською — записано у законопроекті "Про державну мову". Для контролю автори пропонують запровадити посаду мовного інспектора. Щоб охопити всю територію України, таких потрібно найняти 27.
Удову кіборга витягли за волосся з магазину
У Києві бариста мережі кав'ярень "Арома кава" відмовився обслуговувати іноземців державною мовою. Вони робили замовлення українською. Хлопець відповів, що не патріот і не говоритиме незручною мовою. Один із клієнтів написав скаргу. Керівництво вибачилось, офіціанта звільнили.
У головній бібліотеці Полтави в обслуговуванні українською відмовили журналісту й видавцеві Миколі Тимощуку. Посилалися на багатомовність у Верховній Раді. Конфлікт виник, коли чоловік прийшов подарувати бібліотеці свої книжки. Він звернувся до керівництва з вимогою звільнити працівників. Отримав відмову.
Дитячу письменницю Ларису Ніцой відмовилися обслуговувати українською мовою в одній із кав'ярень Києва. Поліцейські, яких викликала, стали на бік закладу. Повідомили, що працівники не зобов'язані розмовляти з нею українською. Жінка звернулася до голови Нацполіції України Сергія Князєва з проханням провести для них навчання.
У Дніпрі вдова кіборга, матір п'ятьох дітей Ганна Счасна купувала в магазині червоні та чорні стрічки, щоб зробити обереги бійцям АТО. Продавець відмовилася обслуговувати жінку, бо та розмовляла українською. Виник конфлікт. Магазин зачинили. Жінку за коси витягнули з приміщення. Розбили телефон, яким знімала відео та вирвали сережку у формі тризуба. Поліція відкрила кримінальне провадження.
Коментарі