"Якось рахувала, скільки мені грошей на місяць треба для повного щастя. П'ять тисяч гривень. Це щоб собі й дитині нормально харчуватися, одяг купляти не на секонді. І щоб відкласти можна було на якісь меблі. Бо зараз не можу дітям ліжко двоповерхове купити", — розповідає тернополянка 28-річна Любов Вовк.

Вона кілька років працювала дизайнером у видавництві. Під час кризи роботу втратила. Півтора року тому народила другу дитину — сина Юрія. Старшій Софії 5 років. Любов живе з батьками у багатоповерхівці, нещодавно розлучилася з чоловіком.

— Щомісяця на дітей отримую 1400 гривень, — розповідає. — Оформила ще допомогу по малозабезпеченості. Інакше було б менше тисячі.

На першу виплату купила пральку-автомат за 3,5 тис. грн.

— То була найбільша моя покупка за весь час. Коляска лишилася від старшої. За ванночку гривень 100 віддала. Ліжечко по оголошенню "беушне" за 300 гривень продали. Стіл для пеленання — це "панти дороже дєнєг". Не купляла.

Після пологів Любові довелося придбати новий одяг для себе. У старий не влазила. Пішла в перукарню, бо під час вагітності не заведено стригтися, фарбувати волосся. Віддала кількасот гривень.

Щомісяця витрачала на підгузки по 150 грн.

— Коли зуби різалися і поноси часто були, то ті памперси чуть лі не кожні дві хвилини треба було міняти. Недавно побачила багаторазові підгузники, їх можна прати. Один коштує 150 гривень. Купила чотири.

У лікарню Любов із сином потрапила один раз — із ларингітом. Витратила 500 грн на ліки, переїзди на таксі та подяки лікарям.

На іграшки сину щомісяця відкладає 100 грн. Часто купує їх на гуртівнях по інтернету, оформляє великі замовлення до спілки з іншими матерями.

— Багато одягу для сина знайомі дали. Дитяче харчування не купляла, молоко в мене було. Але коли малий підріс до півроку, почала брати в баночках овочі, м'ясо, рибу. Баночка — на день, коштує 12 гривень, — підсумовує витрати.

×