У селі Моринці Звенигородського району Черкащини, на батьківщині Тараса Шевченка, наприкінці жовтня знесли дім?XIX ст. Будинок Мехтодія Тютюнника, який називають хатою чумака, звели 1854-го. Кілька років через аварійний стан туди не пускали туристів.
Голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб заявив, що хату не розваляли, а розібрали, щоб відновити. Це підтвердив міністр культури Леонід Новохатько. Президент Віктор Янукович доручив генпрокурору Вікторові Пшонці перевірити обставини демонтажу. Виявили, що його провели з порушеннями. Зокрема, не зареєстрували відповідної декларації в інспекції Держархбудконтролю.
1 листопада гендиректор національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входить хата чумака, — Олександр Комаренко написав заяву на звільнення. На посаді був із 2011 року. Виконувачем обов'язків стала його попередниця Людмила Шевченко, яка очолювала комплекс 16 років.
—?Хата руйнувалася й осідала. Третина стовпів і дощок згнили, — говорить Віктор Зорькін, який опікується реставрацією. — Її відтворимо в первісному вигляді. Чи можна було не валити? Можна. Але це дало б тимчасовий ефект. Вирішили зробити, як у музейному комплексі "Пирогів" під Києвом. Розберемо, а потім відновимо. Усе зафільмовано й сфотографовано. Розмірів дотримаємося. На бетонний фундамент поставимо нову дубову обв'язку. Плити тут добротні. Долівку мазатимемо глиною.
—?На відновлення хати чумака обласна рада виділила 300 тисяч гривень, — казав до свого звільнення 59-річний Олександр Комаренко. — Стара будівля наскрізь прогнила. Не розумію, чому зчинився ґвалт. Так само реконструювали хату дяка, хату Чорновола. Написати заяву мене ніхто не примушував. Нагнітання істерії довкола реставрації не могло тривати нескінченно. Тому я вирішив піти за власним бажанням, щоб розрядити ситуацію. Звісно, наказ демонтувати хату чумака віддавав не я. Хто це зробив, не скажу.
Реставрацію планували закінчити до 200-річчя від дня народження Шевченка. Однак після скандалу кошти на ремонт будівлі так і не надійшли, тому робіт не проводять. Добротні дошки складені на купу, накриті й пронумеровані.
Неподалік проїжджає велосипедом чоловік років 70.
—?Яка то хата чумака? Придумали казна-що. Їй трохи більше 100 років. Тут стояли кілька старих будівель. Щоб вони не псували краєвиду, їх знесли. А людям колгосп збудував. Діду Мехтодеві чомусь не зробили. Він часто хворів, сидів на призьбі й бухикав. Він не те що сам не чумакував, він їх в очі не бачив. Коли дід умер, кинулися з ідеєю: давайте зробимо з його хатини садибу чумака. Для шевченківського колориту.
—?Мехтодь Тютюнник, не чумакував. Цим займався його батько, — пояснює Станіслав Сурженко, молодший науковий співробітник шевченківського заповідника. — 1964-го за пропозицією етнографа Івана Гончара дім Тютюнника зберегли й назвали хатою чумака. Хочемо зробити тут осередок чумацької культури.
Віктор Зорькін непокоїться, що з нього зроблять цапа-відбувайла.
—?Я відразу заявив, що грошей звідси вкрасти не дам ні копійки. Тепер чую розмови, що реставруватимуть без мене. Жалкую, що вліз у це. Учора у сусідньому селі баби запитували: чи правда, що я хату чумака розібрав? Якщо не дадуть зібрати, не знаю, як із такою славою житиму.
У другій половині листопада на Черкащині погіршаться погодні умови, за прогнозами синоптиків. Відновити хату до 200-річчя Шевченка можуть не встигнути.
3 
1
Коментарі