На Полтавщині з'явилася гусінь, яка масово поїдає зелень. Лишає голі стебла у павутинні. Наприкінці серпня вона підповзла до городів у селі Сапожине Полтавського району. На початку місяця її бачили за півкілометра від ферми.
Узбіччя дороги біля Сапожиного у павутинні. За п'ять дворів від ферми 51-річна Людмила Юрченко обприскує отрутою траву біля городу. Поряд — баштан і грядки картоплі. Абрикоса обмотана липкою павутиною, на ній кілька пожовклих листків.
— Гусінь сюди не дісталася. Але я рєшила підстрахуватися. На огород поливать не стала, бо кавуни почті спілі і картошку ось копатимемо, — говорить. — Такої напасті ніколи не бачила. Цю погань нашли біля ферми. Побачили невеликий клаптик трави десь 2 на 2 метри. Сначала подумали, що павуки, а придивилися — щось чорне, як черви повзає. Визвали санстанцію. Вони сказали, що то гусінь ночної бабочки, з Росії приповзла.
Селяни переживають за городину та садки. Чули, що гусінь їсть моркву, буряк, соняшник.
— На луках, главне, чисто, а біля дворів, як снігом вкрито, — говорить пастух Іван, 53 роки. — І це не тіки тут. У мене син у Кобеляцькому районі. Так в них то же самоє.
На узбіччі траси Полтава–Кременчук, біля села Дрижина Гребля Кобеляцького району близько 10 дерев у павутинні.
— У нас кавуни в решето перетворила. Глянуть страшно, у великих головешках чорні черви лазять, — розповідає Людмила Міняйло із Гадяча. — Поля потрошить швидко. Ледве встигли потравити, щоб хоч половину врожаю вберегти.
У Державній інспекції захисту рослин Полтавської області говорять, що ця гусінь може знищити 60% урожаю.
— Вона небезпечна тим, що мігрує на великі відстані, до 900 кілометрів, і їсть культурні рослини, — розповідає Людмила Мельник, заступник начальника Держінспекції. — Розмножується циклічно. Спалахи активності бувають раз на десятиліття і тривають по два-три роки.
Гусінь помітили і в інших районах. Найбільше поїла городи в Полтавському, Зіньківському, Кобеляцькому, Миргородському, Козельщинському, Семенівському та Диканському.
— Ця комаха називається лучний нічний метелик. Він дає потомство двічі-тричі за літо. Самка відкладає по 800 личинок. Коли тепло й багато дощів, то майже всі виживають. Гусінь має м'яке, блискуче тіло завдовжки 3–5 сантиметрів. Їсть усе підряд. Рухається дуже швидко. Травити можна тільки хімією, інше не бере, — пояснює Олександр Паляниця, 29 років, з кафедри біології Полтавського педуніверситету. — Метелик піднімається вночі на кілька метрів. З потоками теплого повітря переноситься на великі відстані. Боїться холоду, гине при нульовій температурі. Але личинки зариваються в землю на 30 сантиметрів. Тому, аби знищити їх, потрібна глибока оранка.
2 
1
Коментарі