58% українців проти такого виду агітації, як "матеріальна допомога". Про це говорять результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
— Враховуючи бідність населення, рано казати, що більшість відмовляється отримувати допомогу під час виборів, — каже політолог Володимир Фесенко, 60 років.
Які події останніх років вплинули на ставлення українців до допомоги під час виборів?
— Підкуп і соціальна допомога — різні речі. Соціальна допомога незаборонена. Це робили, роблять і робитимуть. Люди до цього звикли.
З наближенням виборів збільшується кількість звернень до органів влади щодо необхідності відремонтувати під'їзди, дахи та підвали. Люди розуміють, що перед виборами ці питання можна вирішити. Представники влади стають відповідальнішими.
Є ще один чинник, який треба враховувати. Вербальна оцінка незавжди зображає реальну картину. Наприклад, під час протестів на Майдані 2004‑го, 2013-го був найнижчий рівень протестної готовності. І навпаки, коли цей показник був найвищий, ніяких протестів не було.
Якщо не було б попиту на соціальну допомогу, то кандидати не робили б цього.
У Кіровоградській, Хмельницькій, Чернігівській та Одеській областях більше тих, хто позитивно ставиться до матеріальної допомоги. Чим це пояснити?
— Спрацювали політичні традиції в області. В Одеській області є місто-мільйонник, однак у глибинці попит на соціальну допомогу більший. Якщо брати не тільки ці чотири регіони, а ще й з центральної України з великою кількістю міського населення, то ми теж побачили б, що там більший попит на це. Можуть також впливати соціальні проблеми регіону.
Втім, навіть у межах одного регіону ситуація може відрізнятися. Наприклад, на півночі Київської області кандидати мають більше можливостей реалізувати свою політичну силу. Водночас, населення менш соціально активне. І що ближче до Києва, то неоднозначнішою стає ситуація. На півдні області теж не так мало залежності людей від кандидатів. А на півночі кандидат не зможе використати соціальну допомогу без дозволу місцевої влади.
На Одещині люди можуть більше висловлювати свої погляди через кандидатів. Там є змагання місцевих політичних і бізнес-груп. Вони готові надавати соціальну допомогу. У населення є звичка — коли пропонують, треба брати.
Найменше прихильників матеріальної допомоги на Тернопільщині. З чим це пов'язано?
— Тернопільщина теж неоднорідна. Є кілька районів, що перебувають під впливом Почаївської лаври. Там Московський патріархат. В області є потужний релігійний вплив.
Найбільше тих, хто очікує фальсифікації на виборах — на Дніпропетровщині. Чому?
— Насправді не тільки там. Інші дослідження говорять про те, що абсолютна більшість населення України не вірять у чесність виборів. Так само було і перед виборами 2014-го, 2010-го. Тоді більшість українців були налаштовані песимістично. При цьому, все-таки понад 50 відсотків приходили і голосували.
Більшість українців не вірять партіям. Там узагалі зазвичай доходить до 90 відсотків.
Суперечливість і подвійність громадської думки — це властиво для багатьох країн, але в нашій особливо проявляється. Люди публічно кажуть одне, а на практиці роблять друге. Українці не довіряють кандидатам, але їм цікаво брати участь у виборах.
Цього року використовуватимуть підкупи?
— Обов'язково підкуп використовуватимуть на парламентських виборах на територіальних округах.
Технологію підкупу використовувати непросто. По-перше, для цього потрібні великі гроші. По-друге, треба знайти людей, а саме політтехнологічні команди, які здатні це зробити. Не вкрадуть гроші, а зможуть вплинути на поведінку виборців.
На президентських виборах підкуп можливий лише частково, якщо окремі кандидати мають на це гроші. У масштабах усієї країни це не зможе зробити жоден із кандидатів. Не вистачить грошей.
Як кажуть мої колеги, 2000 грн коштує голос одного виборця. Це гроші, що отримає він сам, організатори підкупу та поліцейські, які мають це кришувати. Щоб забезпечити вихід у другий тур, треба голоси двох-трьох мільйонів виборців. Мова йде про мільйони доларів.
3 
1
Коментарі