Генетично модифіковану сою з маркуванням 40-3-2 відмовилися сертифікувати в Україні. Таке рішення в середу на відкритому засіданні прийняла Національна комісія з продуктів, отриманих за допомогою сучасних біотехнологій.
Заявку на легалізацію продукту в Україні подала канадська фірма "Монсанто". Вона світовий лідер із постачання генетично модифікованої сої. Культуру 40-3-2 вирощує з 1996-го.
Засідання відбувалося 10 березня у конференц-залі Інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя в Києві. У холі накрили кілька столів з кавою, чаєм у термосах, печивом, цукерками "АВК" і "Рошен". Усіх припрошують частуватися.
— Крутий інститут, не те що наш, — говорить колезі 35-річний науковець.
Експерти сідають за столи. Засідання веде Микола Проданчук, 56 років, голова комісії.
Микола Бойко, представник "Монсанто", розповідає, що генетично модифіковані сільськогосподарські культури у світі вирощують на 134 млн га. І що три чверті вирощеної у світі сої містять генетично модифіковані організми. Заявку про реєстрацію в Україну подали в кінці листопада, — говорить Бойко. Додає, що соя має лише 0,1% мутованого білка. Перетравлюється він швидко, нетоксичний. Досліджували на щурах, коровах і курях-бройлерах.
Не дочекавшись кінця засідання, Микола Проданчук виходить до журналістів і заявляє:
— У реєстрації відмовили. У нас виникло 25 зауважень до наданих документів. Якщо компанія представить розширену інформацію, розглянемо повторно. Це була перша спроба зареєструвати генетично модифіковану рослину в Україні. Сьогодні будь-який ГМО — поза законом. У світі 18 модифікованих рослин. Крім сої, у нас можуть зустрічатися кукурудза та цукровий буряк. Модифікованих ріпаку й картоплі майже нема.
Сою використовують як замінник білків. В інституті кажуть, кожен українець щороку споживає в середньому 15 г сої. Свій продукт "Монсанто" хоче ввозити в Україну, аби продавати для виготовлення харчів.
Нінель Шепельська, 65 років, експерт із питань токсикології репродуктивної функції, не виключає, що модифікована соя може впливати на здоров"я людей:
— Експеримент проводили на щурах, яким давали звичайну сою. У самиць порушувався цикл, у самців змінилися молочні залози. Нам потрібні дані, що генетично модифікована соя не погіршуватиме репродуктивних функцій.
Після засідання фахівці говорили в коридорах, що сою в майбутньому все ж сертифікують. В Україні імпортні харчі з генетично модифікованою соєю продають. Контролювати вміст ГМО у продуктах мають санітарно-епідеміологічна служба й "Укрметртестстандарт", розповідають в інституті.
1 
1
Коментарі
2