Секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Парубій повідомив, що до Збройних сил призвали 19 тис. осіб. План часткової мобілізації виконали на 85%.
— Повна мобілізація оголошується за умов введення в країні військового стану. Часткова проводиться для того, щоб посилити оборонний потенціал, — каже Микола Сунгуровський, 62 роки, директор військових програм Центру Разумкова. — Мобілізованими будуть не 18-річні, а ті, хто має досвід служби в армії.
Чому мобілізованих звільняють із роботи?
— Якщо мобілізовані прийшли з державних підприємств, їм компенсують зарплату. Якщо з бізнесу — ситуація інша. Бізнес і так нині на межі виживання, а йому пропонують заплатити за людей, які не працюють. Тут потрібно було закони приймати не тільки про те, що за ними зберігається зарплата й місце роботи, а й подумати про компенсацію підприємцям від держави, внести податкові послаблення. Такого механізму нема.
Як оцінюєте стан армії?
— У якому стані може бути армія, проти якої чотири роки вели цілеспрямовану диверсію? Не проводилася технічна модернізація, виділялося мало засобів на підготовку. Велося необґрунтоване скорочення не тільки людей, а й військових частин. Велася політика на ослаблення оборонного потенціалу. Збройні сили можуть виконувати обмежену кількість задач. Через політику колишньої влади грошей вистачало тільки на те, щоб у нормальному стані підтримувати елітні частини. Тільки вони зараз готові виконувати задачі. Інші потребують доукомплектування, допідготовки. І лише після цього будуть на щось здатні.
Скільки часу на це потрібно?
— На це підуть роки. Армія має кілька компонентів: особовий склад, моральний дух, підготовка і технічне оснащення. Усе це потрібно робити у зв'язці. Тих людей, які призвані в армію, необхідно підготувати. Щоб вони не просто прийшли, навчилися стріляти і готувати кашу, а щоб вони могли вести бойові дії у складі частин і підрозділів. Приміром, уміти бігати в одному напрямку, передислоковуватися, вести бойові дії в групі. Це і психологічна сумісність. Найскладніше питання — технічна модернізація. Парк озброєння уже не придатний для безаварійної експлуатації. Використовуючи техніку, якій 20–25 років, військові постійно перебувають у небезпеці. Потрібно піднімати оборонну промисловість. А це — економіка, грошей не вистачає.
Наша армія зовсім небоєздатна?
— Збереглися військові частини, що постійно проводили навчання, утримувалися в нормальному стані. Вони в першу чергу будуть висунуті на оборонні рубежі. Інші почали відмобілізовуватися, тобто доводити штати до рівня військового часу і підтягуватися до них як другий ешелон. Але армія — це ще не все. Була відмобілізована ще й Національна гвардія. Це вже третій ешелон — прототипи партизанських загонів. Це найбільш сильна зброя проти агресора, бо вести партизанську війну — найскладніше. Тим більше в такій війні, яку веде Путін. Бо упор робиться не на збройні сили, а на дестабілізацію ситуації в регіонах.
Чи варто чекати війни?
— Я не бачу, щоб Путін відмовився від своїх намірів. Упевнений, що сценарій, розіграний у Криму, не застосують у східних регіонах. Туди засилатимуть диверсійні групи. За їх допомогою буде дестабілізуватися ситуація. І в разі потреби після цього вводитимуть війська. Але українські війська і Національну гвардію розгортати однозначно потрібно. Навіть не для того, щоб оборонятися, а щоб показати: в України є зуби, і вона готова захищатися.
Коментарі