У липні в Києві мали запустити єдиний електронний квиток на всі види громадського транспорту. Відклали до 1 січня 2021-го. Держава має почати виплачувати компенсації за проїзд пільговиків. Останні роки місто покривало витрати зі свого бюджету, кажуть у столичній мерії.

Електронний квиток вперше анонсували восени торік. Планували запустити взимку та навесні. Щоразу відкладали.

— Попередні перенесення були технічного характеру. Систему мали доопрацювати та розширити для метрополітену (в підземці вже запустили систему електронної оплати. За проїзд можна розраховуватися картками метро, за допомогою мобільного й одноразових паперових QR-квитків. — ГПУ). Цього разу все гальмує закон для пільговиків. Розробити його має уряд, — каже експерт із транспортного моделювання Дмитро Беспалов, 34 роки. — Раніше столиця втратила можливість запровадити квиток як інвестиційний проєкт. Корейська державна компанія пропонувала поставити нам одну із найкращих електронних систем у світі. Вона була готова і в разі збоїв мали б із кого спитати. Але ми захотіли створити свою.

Цифровий білет — це плюс для транспортної ­галузі?

— Це здешевлення процесу збору грошей, велика кількість даних для оптимізації маршрутів і випуску транспорту. У Європі багато міст створюють спеціальну електронну проїзну карту. Її вартість значно дешевша, ніж разова поїздка. Влада отримує можливість керувати міською мобільністю, спонукає людей користуватися громадським транспортом, а не авто. Це страховка від непрозорої готівки.

Як контролювати потік грошей у приватних маршрутках?

— Як тільки місто запускає систему електронного квитка, приватні оператори мають до неї долучитися. Це прописано в договорах. У реальності цього не станеться. Бо для цього варто інвестувати майже 2 тисячі євро за кожний транспортний засіб. Також відраховуватиметься 5 відсотків за кожен платіж.

Не врегульоване питання, яким чином до перевізника надходитимуть гроші, незрозуміла система оподаткування. Варто змінити модель співпраці із приватними компаніями. Слід платити їм за кілометр пробігу. Щоб водії не збирали коштів за проїзд.

Чи залишаться кондуктори?

— Система їх не потребує. Можливо, на початковому етапі впровадження роз'яснюватимуть пасажирам правила користування новим видом оплати. Згодом їх не стане. Однак з'явиться потреба в контролерах, які періодично стежитимуть, чи всі валідують квитки. У Європі цим не дуже переймаються. Але якщо спіймали — штраф буде великий.

У скільки Києву ­обійдеться ­запровадження цифрового квитка?

— Столиця, скоріше за все, вже заплатила понад мільярд гривень за попередню роботу. І заплатить ще стільки, бо технічна система не працювала в повній мірі. Коли її запустять, не справлятиметься з усіма навантаженнями. Потребуватиме нових технічних коригувань і додаткових інвестицій.

Коли квиток з'явиться?

— Думаю, до кінця року. Відтермінування матимуть погані наслідки. Це означатиме, що влада недопрацьовує, місто не розвивається.

Паралельно із запровадженням квитка в Києві державна установа "Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки" розробляють свій єдиний е-квиток на всі види транспорту взагалі в країні. Там можна буде оплатити проїзд і в поїзді, і в автобусі. Ймовірно, вони наздоженуть столицю і запустять свою альтернативу у смартфоні.

×