Волонтери "Армії SOS" із липня минулого року виготовили понад 50 безпілотників. Їх використовують для аеророзвідки в усіх секторах зони АТО. Збирають апарати в київській майстерні на вул. Василя Яна ввечері або вночі, коли майстри приходять після основної роботи. Щоб зробити один безпілотник, треба не менше двох тижнів. Коштує $4 тис. Гроші перераховують люди. Апаратам волонтери дають імена: Кіборг, Перший, Тетешка, Трьошка. Шість безпілотників бойовикам удалося збити.

"Армія SOS" вела авіарозвідку в Донецькому аеропорту й Дебальцевому. Територію, яку охоплює безпілотник за один виліт, розвідники можуть прочісувати два тижні.

— Ми виїжджаємо на фронт і виконуємо завдання конкретних бойових частин, — розповідає волонтер 56-річний Юрій Кучеренко. Він колишній директор Одеського зоопарку. До війни захоплювався авіамоделюванням. Своїм безпілотником раніше знімав море. — У військових є безпілотники 1950-х років. Ми їх торпедами називаємо. Толку з них мало. Коли під час боїв за Дебальцеве піднявся галас, що пролетів російський літак, то був саме такий безпілотник. Це справжня летюча бочка.

У наших літаків ручний метод управління. Можна відхилитися від маршруту вбік, якщо під час польоту помічаєш щось цікаве. Якби ми запускали робота (безпілотник, яким керує програма. — "ГПУ"), втрачали б 70 відсотків інформації. Буває, летиш у якусь точку. Раптом бачиш у полі свіжі сліди або куряву. Розвертаєшся. Виявляється, їде ворожа техніка.

Літаки останньої модифікації, які зараз робимо, оснащені трьома відеокамерами. Курсова на носі — для орієнтування пілота. Зум-камера — збільшує й наближає об'єкти, спрямована вперед. Третя — націлена вниз. Усі одночасно записують. Починали з однієї камери. Найпершими використовували "коптери", вони схожі на маленькі вертольоти. Ефективні під час міського бою, далеко не літають. Безпілотники-літаки можуть віддалятися на 40 кілометрів, літати дві години. Є місця, куди розвідка не може дійти. Там керовані безпілотники безцінні.

У Дебальцевому мали унікальний досвід. Бійці виходили вночі, був туман. Багато людей заблукали. Ми сиділи в штабі 30-ї бригади в Миронівському. Хлопці в темряві намацували якісь орієнтири, а ми дивилися записи денних польотів безпілотників і вказували дорогу. Це було приблизно так: "Бачите підбитий танк? Беріть праворуч від нього".

Юрій вмикає на ноутбуці відео польоту над околицями Дебальцевого.

— Ось підбитий джип, який "Армія SOS" подарувала 30-й бригаді. Його грохнули в перший же день, — показує на моніторі. Місцевість вся вкрита чорними плямами від розривів снарядів. — Наша артилерія била по російських "Градах" за координатами, які давали ми. Упіймали кадр, як сєпари розвантажують боєкомплект. Звісно, що потім туди прилетіли українські снаряди.

Під час останнього вильоту в моєму безпілотнику було шість дірок — бойовики обстріляли з автоматів. Ми не перериваємо польоту, коли нас засікають. Інформація цінніша. Були випадки, коли просто з монітора фотографували координати й відправляли в штаб, щоб позиції ворога накрила артилерія. Наш відомий відеоролик, який зняли 15 січня над Донецьким аеропортом (набрав 2 мільйони переглядів в інтернеті. — "ГПУ"), монтували з двох польотів. Знайшли 94 точки для стрільби артилерії.

Одного разу літали на Горлівку. Російські РЕБи (засоби радіоелектронної боротьби. — "ГПУ") заблокували управління безпілотником. Ми втратили над ним контроль. Літак пролетів 24 кілометри, зняв три сєпарські бази й сів у полі. Ми знали координати посадки. Дали їх розвідникам. Ті пішли в глибокий тил ворога й витягли безпілотник. Це був колосальний ризик. Розвідники йшли 15 кілометрів по чужій території. Під Дебальцевим ми з командиром 30-ї бригади дивилися відео одного польоту. Він питає свого розвідника — скільки тобі треба часу, щоб пройти цю ділянку? Той відповів: 15 днів. Буває, фізично пройти неможливо. Багато полів, відкритої місцевості. Вночі не підеш, бо скрізь заміновано. Якщо тебе засікли, шансів відбитися — нуль. Зараз наші програмісти працюють над тим, щоб можна було обходити нові російські РЕБи.

Через перемир'я люди значно менше перераховують грошей на виготовлення безпілотників. А зараз літати треба більше. Дивитися, де бойовики ховають техніку, яку мають відводити.

Допоміг знайти в лісі самогонщиків

За допомогою безпілотника у червні визначали масштаби пожежі на нафтобазі "БРСМ-нафта" під містом Васильків на Київщині. Прикордонники шукали тих, хто нелегально добуває бурштин, на Житомирщині та Рівненщині. На Хмельниччині — в'язнів, які втекли з потяга.

Інспектори ДАІ у Дніпропетровську використовують безпілотник, аби спостерігати за дорогою. Виявляють причини заторів, стан проїжджої частини.

Столична турагенція влітку доставила путівку клієнту за допомогою безпілотника. Той пив каву на терасі кафе.

У Білорусі в лісі знайшли підпільний цех, де варили самогон. Безпілотник оснастили тепловізором. З висоти він зафіксував джерела тепла. Передав координати міліції.

×