Близько півтисячі представників дворянської знаті зібралися минулого понеділка в Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. Відзначали 15-річчя організації Київського Дворянського Зібрання.
— Дворяни відразу сказали, що не хочуть, аби перед ними виступали попсові виконавці. Попросили класику. Ми показали їм виставу за мотивами романсів "Вечорок", — каже "ГПУ" режисер-постановник вистави Тетяна Зозуля. Вона нащадок дворян по жіночій лінії козацького полковника середини XVII століття Івана Богуна. Входить до Київського Дворянського Зібрання.
На святкування прилетіла 90-річна княгиня Олександра Багратіоні фон Брандт із Бельгії. Її рід бере початок від давніх царських родів Грузії. На вечір княгиня прийшла з сином, князем Леонідом Багратіоні. Зібрання також відвідали представниця російського княжого роду княгиня Тетяна Долгорукова, нащадки родів Масальських, Скоропадських, Лисенка, Богунова.
Гостей зустрічав голова Київського Дворянського Зібрання Олександр Попов, 61 рік.
— До 90-х продовжувачами родів вважалися лише чоловіки. А оскільки їх народжувалося мало, нині продовжувачами роду є жінки, — розповідає Попов.
Погоджується, що сьогодні дворянський титул можна купити. Про ціни не каже. У Європі вони починаються від $3 тис. за лицаря. Титул герцога коштуватиме близько $500 тис.
Київське Дворянське Зібрання нараховує 160 членів. Більшість — пенсіонери. Всі мають диплом про присвоєння дворянського титулу та родинні документи, що підтверджують відомі прізвища. Сучасні дворяни відвідують історико-культурні заходи та художні виставки.
— Нині дворянський титул нічого не дає. Людина просто вшановує пам"ять своїх предків, — говорить Тетяна Зозуля. — Це не звання народної артистки, яка лікується у Феофанії, а потім її поховають на Байковому кладовищі.
Після вистави українські дизайнери Санатан та Світлана Сорокіна представили гостям колекцію вбрання для дворян XXI ст. Потім організатори влаштували бал.
1 
1
Коментарі
3