Довжиною чи завдовжки?

"Шириною в долоню", "висотою зі столітнього дуба", "товщиною в чоловічу руку", "величиною з горіх" — часто помилково говорять українці.

Росіяни в таких випадках кажуть длиной, шириной, глубиной, толщиной тощо. Та українська мова для передачі поняття величини чи розміру й окремих її вимірів — глибини, довжини, ширини, товщини — має свої прислівники:

длиной — завдовжки;

шириной — завшир, завширки, завширшки;

вышиной, в вышину — заввишки;

глубиной, в глубину — завглибшки, навглибшки, углибшки;

толщиной, в толщину — завтовшки, утовшки, завгрубшки, угрубшки;

величиной — завбільшки, убільшки, збільшки, навбільшки;

расстоянием — завдалеки, завдальшки;

возрастом — завстаршки, завстарішки, устаршки літами;

густоты — завгустішки.

Петро Гулак-Артемовський пише: "От, бач, висить над дверима, завбільшки із цапа, перед твоїми очима мальована шкапа". А ось цитата з Лесі Українки: "В самому шинку, праворуч від дверей, у кутку шинквас: дерев'яна стіна, заввишки з людину, з полицями для посуду".

Українська мова має ще і скорочені форми, інколи з одним префіксом, що вказують на напрям цього виміру: уздовж, ушир, утовш, углиб, завглиб, угору. Але як уживати ці прислівники правильно: з прийменниками чи без?

В українській мові переважають безприйменникові форми. Але трапляються й прийменникові конструкції. Сполука з прийменником "з" або ж конструкцією "мало не" разом із знахідним відмінком застосовується, коли хочемо передати приблизність: завбільшки з хату, завбільшки з долоню, завдовжки з аршин, мало не в півтора метра заввишки. Із прийменниками у, в, на та знахідним відмінком вона дає точний відтінок: на 10 верств завдовжки, заввишки в дуб, завгрубшки в діжку, завбільшки в чобіт.

Також є чимало прислівників, утворених від іменника за допомогою префіксів за-, в-, у- та суфікса -шк-, що не вказують на міру й величину. Приміром, урозпорошки, завгарячішки, заввиграшки. В Івана Нечуя-Левицького зустрічаємо таке: "Буде така завкрашки, як Одарка? — спитав пан, киваючи очима до Одарки". Хоча Правописний словник Голоскевича цього слова не фіксує.

×