— Зрошуване землеробство в Криму давало можливість займатися сільським господарством. Вода Північно-Кримського каналу насичує підземні та ґрунтові води. За останні чотири роки нічого вже від цих вливань не залишилося, — каже колишній міністр туризму Автономної республіки Крим 42-річний Олександр Лієв 10 липня в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Розповідає про посуху в Криму. Через нестачу води експерти прогнозують втрату половини врожаю на півострові.
— У Криму на 2,5 мільйона гектарів сільськогосподарської землі — 1,2 мільйона ріллі, з них третина — зрошувані землі.
У яких районах використовувалося зрошування?
— Первомайський, Роздольненський, Ічкінський, Чорноморський, Сакський, Іслямтерецький, Сімферопольський, Перекопський. До 1950 року в підручниках географії Радянського Союзу вони вважалися напівпустелею. Після появи 55 років тому Північно-Кримського каналу, що будували українці, райони стали придатні для життя. Без каналу там нічого робити.
Люди відмовилися від землеробства. Кинули навіть приватні городи. 2014-го ще можна було щось там робити — це був найбільш дощовий рік в історії сучасної України за останні 20 років.
Альтернатива води є?
— Добувати воду зі свердловин — це ахінея. У цих районах навіть глибоководні свердловини засолені. Їх недостатньо для питного постачання, а для зрошення тим більше.
У Криму життя майже мільйона людей залежало від роботи каналу. Плюс ще Бахчисарайський район. Тамтешнє садівництво теж почасти використовувало воду каналу. У Севастопольське водосховище доходила дніпровська вода.
Я з Яни Капу (колишній Красноперекопськ. — ГПУ), де було 30 тисяч гектарів рисових полів. Займалися цим близько 60 господарств. У кожному працювало 100–200 людей. Чотири роки, як такого рисівництва немає. І знайти йому альтернативу неможливо. У Красноперекопському районі будинки продаються дешевше, ніж в 1990-ті. Господарства кидають.
Коментарі