— У 3,5 року віддала сина в державний дитячий садок біля нашого будинку. Два роки стояли в електронній черзі. Перед заняттями пройшли комісію і зібрали необхідні документи. У групі були 23 дитини, — розповідає киянка 29-річна Марина Дрягин. — Після перших двох тижнів у сина з'явився нежить, кашель, підвищилася температура. Тиждень лікування, два-три тижні садка — і знову ГРВІ. За півроку він хворів сім разів. Виявилося, в сина слабкий імунітет. Обмін вірусами серед дітей провокував захворювання.
Педіатр порадила перевести сина на домашнє навчання чи знайти приватний заклад із малою кількістю дітей у групі. Жінка віддала дитину в домашній дитсадок. Його в сусідньому будинку організували три матері. Працює з понеділка по п'ятницю, з восьмої ранку до 20:00. Місяць коштує 4,7 тис. грн.
— У квартирі є чотири кімнати, кухня і санвузол. У двох — розташовані спальні, в одній — ігрова зона, в другій — навчальна. У групі вісім дітей віком 3–6 років. Одна мати займається дітьми, друга — няня, третя — кухар. За потреби — викликають лікаря. З малюками грають, малюють, ліплять, учать читати й писати, гуляють на свіжому повітрі. Харчування підбирають залежно від потреб дитини. У сина алергія на лактозу. Йому готують кашу на воді, замість молока. Він став менше хворіти.
Попит на дитячі садки у квартирах і приватні дошкільні навчальні заклади зріс через недостатню кількість місць у державних. В електронній черзі стоять понад 47 тис. дітей.
— Створення дитсадків приватного типу розвантажує комунальні заклади, зменшує черги. Там немає поборів, бо батьки вносять офіційну щомісячну плату. Це позитивно впливає на систему дошкільної освіти, створює конкуренцію, — каже співголова громадської організації "Батьки SОS" Альона Парфьонова, 38 років.
Вартість місяця занять повного дня залежить від регіону — в середньому від 2 до 8 тис. грн. Півдня — на кілька сотень менше. Найвищі ціни в Києві, Харкові, Дніпрі й Одесі.
— Ціни виправдані. Багато приватних садочків працюють за новими методиками викладання, діти перебувають у сучасних приміщеннях, корисно харчуються, вивчають англійську, мають різні додаткові заняття, — говорить 27-річна Марта Кузьмова. Працює вихователькою в дитячому садку за методикою Марії Монтессорі. — Діти вчаться через гру, самі обирають заняття залежно від настрою чи темпераменту. Навчання проходять у тематичних зонах. До прикладу, зона для занять із крупами для розвитку дрібної моторики, творча і спортивна, зона сенсорного розвитку, де можна гратися з різними природними матеріалами. Педагог не пропонує дитині організованих занять. Він лише показує, як правильно працювати з матеріалом. Діти самостійно одягаються, прибирають іграшки.
Популярними є центри раннього розвитку. На відміну від садків, вони призначені для дозвілля. Дитина відвідує певні заняття. Туди приймають малюків від 1 року. Година в середньому коштує 100–200 грн. Також діє система абонементів.
— Заняття проводять блоками по 20 хвилин. Усі — в ігровій формі. У перервах — фізкультхвилинки. Обрали таку методику навчання, оскільки батьки залишають дітей у садку на кілька годин, — каже педагог центру раннього розвитку Марія Максимова, 38 років. — Протягом тижня з дітьми займається психолог і логопед. Є уроки англійської, читання, математики, логіки, підготовки до письма, розвитку мовлення і моторики. Діти багато часу перебувають на вулиці. На свіжому повітрі проводять заняття з вивчення навколишнього світу.
Альтернатива дитячим садкам і центрам розвитку — няня. Вартість послуг залежить від кваліфікації, віку і зайнятості спеціаліста. Найменше за годину роботи платять студентам — 50–80 грн. Няні з досвідом роботи чи педагогічною освітою — 100–150 грн. Місяць роботи няні коштує 10–13 тис. грн.
Ідеальний вік для няні 30–35 років. Зазвичай це люди з досвідом і навичками. Вміють зацікавити дитину. Що старший педагог, то він пасивніший і менш рухливий. Важливо, якщо няня матиме педагогічну чи психологічну освіту, досвід роботи в дитячому садку чи центрі розвитку дитини. Якщо в дитини проблеми зі здоров'ям, краще обирати няню з медичною освітою.
Няня — хороший вихід із ситуації, коли батьки працюють і не хочуть віддавати дитину в садок. Утім він буде корисніший для дитини, кажуть фахівці.
— Залишаючи малюка ближче до себе, батьки формують тепліші стосунки з ним. Але залишаючись із нянями, діти дошкільного віку втрачають переваги соціалізації з однолітками, не реалізують потребу в здоровій конкуренції. Вони зростають особистісно однобоко, не бачать усіх варіацій взаємодії з іншими, — говорить психолог Марина Дворник, 30 років. — Виростаючи, такі діти будуть сором'язливіші, матимуть проблеми з особистісними кордонами. Вони складніше вливаються в колектив і стають лідерами. Заняття в малих групах — найбільш компромісний варіант. Там небагато дітей, але всі вони різні. Вчаться взаємодіяти між собою, отримують як позитивний, так і негативний досвід.
3 
1
Коментарі